За інформацією КВ, 5 серпня 2025 року виконком Боярської міської ради затвердив проєктну документацію на капітальний ремонт із благоустроєм дитячого майданчика на вул. Молодіжна, 5-Б. Загальна кошторисна вартість будівництва перевищувала 48 млн гривень. Саме ця ділянка стала основою для майбутнього спортивного парку, роботи на якій стартували у вересні.
Активний парк облаштовують у парку ім. Т.Г. Шевченка. Площа нового простору становитиме майже один гектар, тоді як уся територія парку займає фактично 13 гектарів.
Концепція передбачає кілька функціональних зон. У парку має з’явитися мультикорт для волейболу, бадмінтону, стрит-футболу 5х5 і 3х3, а також баскетболу 5х5. Для екстремальних видів спорту будують бетонний скейт-парк, розрахований на скейтбординг, трюкові самокати, BMX-велосипеди та ролики. Також у проєкті є фітнес-зони, майданчики для стритболу 3х3, настільного тенісу, йоги, дитячий простір, статичні шахові дошки, зелені відкриті ділянки та громадська вбиральня. Кошторисна частина документації пройшла експертизу й отримала позитивний висновок.
У міській раді наголошують, що парк має працювати не лише як спортивна інфраструктура. Його бачать простором для підтримки ментального здоров’я, зустрічей та інтеграції нових мешканців громади.
«У 30 хвилинах велосипедом від простору – вся Боярка та сусідні села. Тож завдяки зручному розташуванню та транспортному сполученню Активний парк відвідуватимуть як жителі міста, так і мешканці прилеглих населених пунктів», – зазначили в міськраді.
У Київській області цей проєкт подають як частину ширшої відбудови регіону. Йдеться не тільки про відновлення житла чи критичної інфраструктури, а й про створення місць, які впливають на якість повсякденного життя.
«Один з ключових елементів процесу відбудови – публічні локації для дітей, підлітків та молоді. Наприклад, спортивні, де можна проводити час від ранку і до вечора: вони створюють безпечний простір для розвитку й спорту, допомагають підтримувати ментальне здоровʼя і стають місцем зустрічей. Крім того, такі місця допомагають активно залучати до спільноти громади ветеранів та нових мешканців і мешканок», – пояснили концепцію в КОВА.
Директор КЗ “Дитячо-юнацька спортивна школа “Максимум” БМР2 та депутат міської ради Вячеслав Отрішко вважає, що Боярка отримає не просто безпечне середовище для здоров’я, а й повноцінний простір для активного спорту.
“У моїй ДЮСШ займаються 560 дітей і через брак місця школа вже не може відкривати окремі відділення і набирати більше дітей, хоча запит є. Новий парк разом зі стадіоном і футбольними полями стане спортивною локацією, де можна буде не лише тренуватися, а й обирати свій вид спорту. Приклад: у нас є відділення легкої атлетики, але немає стадіону, де діти могли б нормально бігати, асфальт – не варіант, це травматично і не на користь здоров’ю, має бути спеціалізоване покриття. Плюс: влітку тренування будуть на свіжому повітрі. Тобто, цей простір – для кожного, навіть якщо ви ніколи не відвідували секцій. Тепер можна просто прийти і включитися в гру. Люди починають “хворіти” спортом, коли бачать рух навколо, одразу хочеться спробувати самому. Зрештою, вибір між умовним кіоском із цигарками та скейтом часто диктує середовище: що ти бачиш перед собою, туди й ідеш. Для батьків це взагалі ідеальний формат: безпечне місце, де діти змалечку вбирають цей спортивний азарт. Завдяки нашому лісу та чистому повітрю, Боярка отримує не просто безпечне середовище для здоров’я, а й активного життя”, – зазначив депутат.
Вартість проєкту
За даними “Prozorro”, наприкінці червня 2025 року Боярська міська рада замовила проєкт активного парку у ТОВ «Пекер та Партнери» за 1,42 млн гривень. Уже в серпні було оголошено тендер на виконання робіт.
На облаштування парку з міського та обласного бюджетів планували спрямувати 45,9 млн гривень. Завершення робіт передбачали до кінця 2026 року. У відкритих торгах перемогло ТОВ «Ростдорстрой», яке запропонувало виконати проєкт за 45,29 млн гривень.
У грудні 2025 року після підписання додаткової угоди загальну вартість робіт зменшили з 45,2 млн гривень до 37,4 млн гривень. Причиною назвали деталізацію інвестиційного кошторису до реального. В угоді також ішлося про коригування проєкту та врахування додаткових демонтажних робіт. Вартість знизили завдяки комплексному перегляду цін на матеріали, оптимізації обсягів і скороченню супутніх витрат.
Зокрема, ціни на бетонні суміші різних марок переглянули до рівня, ближчого до ринкового: із приблизно 4,6-5,0 тис. гривень за кубометр до 3,4-3,7 тис. гривень. Схоже коригування відбулося і по щебеню різних фракцій – з 900-1000 гривень за кубометр до 700-800 гривень. Там уточнювали не лише ціну, а й обсяги використання.
Будівельний пісок подешевшав із близько 500-600 гривень за кубометр до 400-450 гривень. Це пояснили переглядом логістичної складової, яка впливає на кінцеву суму. У дорожніх роботах зменшили вартість асфальтобетонних сумішей – із 4,0-4,5 тис. гривень за тонну до 3,2-3,6 тис. гривень, що скоротило витрати на покриття.
Коригування торкнулося і металевих конструкцій. Арматурна продукція знизилася з 32-35 тис. гривень за тонну до 26-29 тис. гривень, кабельна – орієнтовно на 10-20%. Зменшення зафіксували також по трубах для інженерних мереж: поліетиленових і водовідвідних, із 120-150 гривень за метр до 90-120 гривень. У благоустрої переглянули витрати на тротуарну плитку – з 800-900 гривень за квадратний метр до 650-750 гривень. Частково знижували ціну одиниці, частково оптимізували площі укладання.
Витрати на освітлення також переглянули. Вартість опор і світильників зменшили на 10-15%. У частині земляних робіт відбулося уточнення обсягів, що назвали типовим етапом у будівництві.
Тоді ж окремою закупівлею замовили додаткові роботи на 6,45 млн гривень. Їх планували спрямувати на цементобетонне покриття, майданчик для петанку та камеру відеоспостереження.
У лютому 2026 року ГО «Антикорупційний штаб» перевірила перші інвестиційні кошториси низки активних парків Київщини та заявила про підозри щодо завищення окремих цін. Активісти порівнювали позиції з товарами у вільному продажу. У боярському проєкті вони, зокрема, звернули увагу на тротуарну плитку без фаски товщиною 60 мм за 1 190 гривень за квадратний метр, металеві індивідуальні стільці по 15 086 гривень за штуку та шаховий комплект із одного столу і двох стільців по 70 107 гривень.
КВ вивчила документи й встановила, що у фінальних актах виконаних робіт, які є в розпорядженні редакції, об’єкт здавали за нижчими цінами, ніж ті, що були в інвестиційних кошторисах. Частина робіт у підсумку виявилася дешевшою.
Наприклад, позиції «металеві стільці» по 15 тис. гривень у документі КВ не знайшла. У кошторисі за договором їхня ціна була 12,8 тис. гривень за штуку, або 64,1 тис. гривень за п’ять одиниць. Щодо великої тротуарної плитки без фаски товщиною 60 мм, то число 1190 у відомості ресурсів виявилося не ціною, а кількістю квадратних метрів у первинному кошторисі. Попередня вартість цього обсягу становила 1188 гривень. За актами виконаних робіт остаточна ціна склала 425 гривень за квадратний метр. За додатковою угодою плитки поклали на 11,615 кв.м більше, але ціна за одиницю не змінилася.
Шаховий комплект, до якого входять один стіл і два стільці, в актах виконаних робіт зазначений по 44 тис. гривень за одиницю без ПДВ. Загалом це 88,3 тис. гривень. Із ПДВ виходить близько 53 тис. гривень за комплект. Попередня договірна ціна становила майже 59,6 тис. гривень за одиницю, або 119,2 тис. гривень за два комплекти, а не 70,1 тис. гривень за комплект.
Станом на зараз загальна вартість проєкту за наявними актами становить понад 24,1 млн гривень із ПДВ. Роботи ще тривають, тому остаточна сума може змінитися.
Кошторисник субпідрядної організації ТОВ “Мілпрод” Максим Короленко пояснив КВ, що в процесі будівництва перелік робіт коригувався. За його словами, це стандартна практика: під час робіт можуть з’являтися ідеї для покращення, під землею іноді виявляють непередбачувані речі, а субпідрядники можуть пропонувати оптимальніші рішення.
“В договорі на будівництво Активного Парку договірна ціна є динамічною. Це означає, що ціни можуть коригуватися в бік зменшення без укладання окремих додаткових угод. Остаточна оплата відбувається не за початковою договірною ціною, а за актами виконаних робіт, у яких уже фіксуються фактичні ринкові ціни на момент закупівлі. Наприклад, якщо влітку в договірній ціні окремі позиції, зокрема щебінь, сипучі матеріали чи ФЕМ (фігурні елементи мощення – прим. ред КВ), були зазначені дорожче, то в грудневих актах за результатами наших внутрішніх тендерів уже відображені фактичні ціни. Зокрема, плитка тротуарна без фаски товщиною 60 мм була закрита по 425 гривень за кв. метр без ПДВ, або 510 гривень з ПДВ. Комплект для гри в шахи – стіл і два стільці – у підсумку обійшовся у 44,1 тис. гривень без ПДВ за одиницю, тобто приблизно 53 тис. грн з ПДВ за комплект, що менше від попередньої суми. Щодо індивідуальних металевих стільців, то ця позиція ще не закрита актом, тому говорити про остаточну фактичну ціну поки передчасно”, – розповів він.
Короленко також наголосив, що зменшення вартості є звичайною практикою для договорів із динамічною ціною, коли громади паралельно проводять власний моніторинг. За його словами, спершу формується попередня договірна ціна, потім проводяться внутрішні тендери, на їхній основі готують накладні, а в актах уже фіксують реальну вартість. Завдяки такому механізму та взаємодії з громадою суму будівництва активного парку в Боярці вдалося зменшити на 11,5 млн гривень.
Локація парку стала предметом обговорення
Паралельно з фінансовими питаннями у Боярській громаді дискутували і про місце, де облаштовують парк. Частина мешканців підтримала ініціативу, але були й ті, хто сумнівався, чи варто будувати такий об’єкт саме у центрі міста.
Місцева влада відповідала, що ця локація дозволяє забезпечити доступ для максимальної кількості жителів. У міськраді також говорили про благоустрій території та перетворення раніше транзитної і невикористовуваної зони на міський “магніт” – місце тяжіння для громади.
Голова Боярської громади Олександр Зарубін переконаний, що проєкт відповідає потребам міста.
“Для мене як для голови громади, здоров’я мешканців, фізичний розвиток дітей та підлітків, забезпечення міста просторами для дозвілля – важливий вектор роботи і одна із особистих цінностей та пріоритетів. Боярська громада дуже спортивна – у нас активно працюють секції, спортивний клуб та школа і тут наше завдання підтримувати цю жагу до фізичної активності та заохочувати до неї все більше мешканців. Щоб створити потрібний, функціональний простір ми вивчили досвід активних парків в інших містах України, дослідили досвід парку на ВДНГ, який щороку відвідує до мільйона користувачів. Після моніторингу ми побачили, що такі локації об’єднують та розвивають громади. Саме тому зробили запит на такий парк і в нашому місті, обрали класну, зручну локацію в центрі, яка раніше була захаращена і перетворили її на магніт громади, центр зустрічей, прогулянок та життя. Щодо фінансової частини, то ми тримаємо її на великому контролі, уважно стежимо за всіма вартостями матеріалів, робіт, моніторимо ринок та реагуємо на завищення, закриваючи будівництво по актах за значно меншими цінами. Створити крутий парк на роки із якісних матеріалів, але при цьому зробити це із найменшою кількістю витрат – наша принципова позиція”, – зазначив Зарубін.
Окремо в громаді порушували питання вчасності таких інфраструктурних проєктів під час війни. У місцевих соцмережах обговорювали, куди саме мають спрямовуватися бюджетні кошти – на простори для здоров’я чи передусім на безпекові та військові потреби.
Водночас представники активної молоді підтримують обрану локацію. Вони кажуть, що запит на сучасне дозвілля у Боярці давно сформувався. Член Молодіжної ради при Боярській міській раді та член Боярської ради учнівського самоврядування Тимофій Коваленко розповів КВ, що підліткам потрібен масштабніший хаб.
«Звісно, молоді потрібне місце, де вони можуть відпочити після навчання. У нас раніше працював молодіжний простір «Молодь Space», але його недостатньо. Дітям хочеться більшого. На місці, де зараз будується активний парк, була звичайна дитяча площадка, і її вже потрібно було оновлювати. Водночас буквально за 10-15 метрів розташований стадіон «Зеніт». Тому локація обрана дуже вдало: сюди зручно дістатися з будь-якого куточка громади, поруч електричка та багато маршрутів громадського транспорту», – сказав Коваленко.
За його словами, у місті вже є молодіжні простори та певна спортивна інфраструктура, але цього недостатньо для потреб підлітків. Серед плюсів молодь окремо називає перенесення скейт-парку.
«Раніше існував скейт-парк, але, на мою думку, він був невдало розміщений – поруч залізниця, що не зовсім безпечно. Зараз його переносять у новий активний парк, і це значно краще рішення. Це дозволить молоді розвиватися в різних напрямках», – додав Коваленко.
Мешканці очікують доступного простору
КВ зібрала думки представників громади про те, яким вони бачать майбутній активний парк і яку роль він може відіграти для Боярки.
Директор КЗ “Дитячо-юнацька спортивна школа “Максимум” БМР2 та депутат міської ради Вячеслав Отрішко:
“На жаль, через війну кількість людей з інвалідністю зростає, і наш обов’язок створити умови, щоб вони могли займатися спортом, реалізувати себе та відчувати, що вони потрібні громаді. Це простір, де на них чекають. Щодо дискусій, чи на часі такі ініціативи під час війни, то зазвичай скептично налаштовані лише ті, хто ніколи не був пов’язаний зі спортом. Більшість мешканців, зокрема на моєму окрузі, переконані: це необхідно. Люди мають розуміти – життя триває. Відсутність позитивних подій чи місць для радості, особливо для дітей, лише поглиблює депресивний стан. Якщо навколо тебе все похмуре, то і стан в тебе буде відповідний. А психічне і ментальне здоров’я дуже пов’язані з фізичним”.
Голова ГО «Асоціація ветеранів «Плече побратима» Андрій Ратушний:
“Громада загалом позитивно сприйняла проєкт і розуміє його важливість, а потреба в таких об’єктах лише зростатиме. Оскільки громада приймає багато ВПО, а кількість людей, яким потрібна адаптація, підтримка і доступний простір, збільшується разом із громадою, яка “росте”. Нам дуже потрібні інклюзивні простори. І не просто в кожній громаді, а навіть у нашій громаді таких просторів має бути не один, а більше. Я сам ветеран, людина з інвалідністю ІІ групи, тричі був поранений. Та треба розуміти: у кожного ветерана свої потреби. Наприклад, ми наголошували, що доріжки мають бути достатньо широкими для крісла колісного. Бо іноді і пройти складно, не те що проїхати. Для фізичної активності ветеранів важливі і спортивні майданчики, обладнання, інвентар. Наскільки я розумію, це також передбачається. А далі дивитимемося вже в процесі: пробувати, оцінювати і, можливо, щось змінювати чи додавати. Такі речі потребують часу і поступового розвитку. На жаль, через війну багато ВПО не знають, коли зможуть повернутися додому і чи зможуть узагалі. Тому їм треба адаптуватися тут і зараз, і для них такі простори теж дуже важливі. Тому локація активного парку в центрі Боярки є логічною та доступною для всіх”, – резюмував Ратушний.
Завідувачка реабілітаційного відділення Боярської лікарні та тренерка «Активних парків» Олена Джевага-Шевченко:
“Спортивний майданчик стане продовженням реабілітації для військових, ветеранів, людей після інсультів та інших пацієнтів, які після виписки потребують простору для відновлення. У лікарні невеликий зал, де я можу прийняти одночасно не більше 10 осіб. Тому майданчики для стретчингу, пілатесу чи скандинавської ходьби на свіжому повітрі – величезна перевага. Часто на тренування приходять ті, хто пройшов реабілітацію у відділенні, і я запрошую їх продовжувати відновлення вже в адаптивному форматі. При інсульті, наприклад, ходьба є обов’язковою умовою одужання. Кажуть, що це не на часі, я вважаю таку позицію помилковою. Підтримка фізичного та психоемоційного здоров’я доречна завжди, а під час війни особливо. Як лікар-психіатр за освітою, я бачу, що фізична активність є ключовою у боротьбі з тривожністю та депресією. У моїй практиці є приклади ВПО, які завдяки регулярним тренуванням змогли підтримувати стійкість і функціональність навіть без медикаментів. Це допомагає людям триматися і швидше відновлюватися після тих же повітряних тривог. І це буде безкоштовний простір, а не всі мешканці можуть дозволити собі платні зали. Такі локації важливі не лише для фізичного здоров’я, а й для психоемоційної стійкості та соціалізації. Коли люди долучаються до групи, вони відчувають, що належать до певної спільноти. І це теж частина відновлення. Як приклад, досвід зруйнованого Роттердама після Другої світової війни, де відновлення розпочали зі встановлення дитячих майданчиків, аби мешканці знову виходити на вулицю і формували спільне майбутнє”.
Проєкт “Активні парки – локації здорової України” стартував у 2021 році в межах президентської програми “Здорова Україна”. Його задумували як масштабну ініціативу зі створення сучасних спортивних просторів у різних регіонах. Тоді йшлося про близько 30 об’єктів у 30 містах України. Повномасштабне вторгнення сповільнило реалізацію програми, і значну частину планів довелося відкласти.
Водночас уже реалізовані кейси, зокрема активний парк на ВДНГ у Києві та тестовий поп-ап-парк у Бородянці, показали, що попит на такі простори зберігся. В умовах війни він набув додаткового змісту – як запит на спорт, соціальну взаємодію, психологічне відновлення та реабілітацію. Київщина нині готується стати пілотним регіоном нового етапу розвитку мережі активних парків: у 2026 році тут планують створити щонайменше п’ять великих багатофункціональних спортивних просторів, тоді як інші регіони поки очікують на реалізацію подібних проєктів.
