На засіданні 23 жовтня 2025 року столична міськрада в екстреному режимі внесла зміни до бюджету Києва на 2025 рік і до Програми економічного та соціального розвитку на 2024-2026 роки (у частині видатків цього року). Саме «аврал» спричинив суперечки та організаційну чехарду. Точно відомо, що 548 млн грн спрямували на впровадження резервних джерел живлення в інфраструктурі ПрАТ «АК “Київводоканал”» — ці кошти перерозподілили з програми так званих депутатських фондів. Відповідно, КМДА тепер має знайти ресурси, аби компенсувати «секвестр» народним обранцям. Частина депутатів водночас заявила, що мерія намагалася непомітно додати до проєктів власні «хотілки» — прямі докази цьому відшукати складно, але прецеденти в минулі роки вже траплялися.
24 і 27 жовтня на сайті Київради з’явилися рішення №185/10652 і №184/10651, якими, зафіксовано, що саме 23 жовтня було ухвалено коригування бюджету-2025 та ПЕСР. На сесії ж у залі, зі слів депутатів, голосували за інші реєстраційні номери — №08/231-856/ПР (подання міського голови Віталія Кличка) і №08/231-854/ПР (подання Департаменту економіки та інвестицій КМДА), зареєстровані 21 жовтня. «За» проголосували відповідно 69 і 73 депутати.
Що саме змінили
Початковий варіант змін до бюджету передбачав збільшення видатків на 7,5 млрд грн під позику ЄБРР для закупівлі вагонів метро. Видаткова частина мала зрости зі 118,9 млрд грн до 126,4 млрд грн. Однак цього ж дня, 23 жовтня, бюджетна комісія Київради на позачерговому засіданні виключила пункт про кредит на вагони метро.
Натомість комісія додала інший блок видатків — 548 млн грн на резервні джерела живлення для інфраструктури «Київводоканалу». Матеріали мають гриф «для службового користування», тож деталізацію замовлень не оприлюднили. Імовірно, ідеться, зокрема, про закупівлю потужних генераторів для стратегічних об’єктів міста.
Йдеться не про збільшення «видатків-загалом», а про внутрішній перерозподіл — кошти зняли з програми вирішення соціально-економічних проблем виборців, відомої як «депутатські фонди».
Бюджетна комісія також доручила КМДА до 3 листопада 2025 року знайти джерела для відшкодування «урізаних» фондів і підготувати новий проєкт змін до бюджету для розгляду 6 листопада.
У підсумку 23 жовтня депутати погодили редакцію, запропоновану комісією: без кредиту ЄБРР на метро, але з коштами на генератори. Аналогічні коригування відобразили і в ПЕСР — за напрямами, синхронними до бюджету.
Як ухвалювали: оперативність, збої та взаємні звинувачення
Питання з’явилися в порядку денному майже під завісу пленарного засідання — «з голосу». Для Київради це радше виняток, адже зазвичай проєкти з бюджетними змінами проходять довгу підготовку, їх анонсують, а потім ставлять у перші пункти розгляду.
Фактичним ініціатором винесення бюджетного блоку під час сесії став депутат Михайло Царенко (група «Платформа за життя і мир»). Колеги вимагали паузу — Віталій Кличко на прохання фракції «Слуга народу» оголосив коротку перерву для консультацій. Після неї в порядок денний додали ще й зміни до ПЕСР, а далі обидва проєкти проголосували фактично без дискусії.
Депутат Микола Конопелько («Слуга народу») заявив, що фіндепартамент КМДА начебто спробував «протягнути» додаткові пункти, не погоджені на Погоджувальній раді, — мовляв, домовлялися лише про «екстрені генератори». Після протестів «зайве» вилучили, лишили видатки на резервне живлення — «щоб під час можливого блекауту місто не потонуло у …».
Загадка номерів документів і «технічна помилка»
Після завершення сесії у «картах голосування» раптово з’явилися інші номери — №08/231-764/ПР та №08/231-765/ПР. На сайті Київради ці документи відсутні, а частина депутатів визнала, що отримувала паперові примірники просто в сесійній залі та не запам’ятала індекси.
Голова бюджетної комісії Андрій Вітренко («Слуга народу») згодом підтвердив: голосували саме за №08/231-854/ПР і №08/231-856/ПР, а в картах проставили неправильні номери. Помилку виправили, причин з’ясовують — ідеться про «технічний збій».
Водночас низка деталей підживила припущення скептиків. По-перше, під час внесення до порядку денного Віталій Кличко спершу озвучив дату 2 вересня 2025 року — саме тоді зареєстровано проєкт №08/231-764/ПР, який і «спливав» у карті голосувань. Лише згодом мер виправився й назвав «жовтневі» номери — №08/231-854/ПР і №08/231-856/ПР.
По-друге, офіційна новина про виділення коштів на безперебійну роботу систем водопостачання та водовідведення з’явилася на сайті Київради лише 27 жовтня — зазвичай подібні повідомлення публікують у день сесії або наступного дня.
По-третє, на порталі міськради досі немає слідів проєктів із номерами №08/231-764/ПР та №08/231-765/ПР. За логікою реєстру документи мали б фігурувати у послідовній нумерації — невидимість таких «індексів» виглядає нетипово.
По-четверте, секретаріат Київради раніше майже не помилявся в картах голосувань по «грошових» питаннях — людський фактор можливий, але масштаби ризикують підірвати довіру до процедур.
По-п’яте, у минулі каденції вже ставалися випадки, коли депутати фактично голосували «не за той» текст — від лізингу автобусів МАЗ у 2020 році до тихого зняття вимоги про меморандум із мешканцями під забудову на Голосіївській у 2024-му.
Офіційних підтверджень конспірологічним версіям немає. Керівництво міста, включно з мером, ситуацію публічно не коментувало. На цьому тлі вкотре проявилася типова проблема — значна частина депутатів голосує, не занурюючись у тексти, що відкриває вікно можливостей для «технічних правок» у останню мить.
Бюджет і ПЕСР: контекст року
Бюджет Києва на 2025 рік ухвалили 5 грудня 2024 року (рішення №426/10234): доходи — 90,2 млрд грн, видатки — 89,5 млрд грн. Того ж дня оновили ПЕСР (рішення №7530/7571 від 14 грудня 2023 року), визначивши фінансування на 2025-й: 14 млрд грн на інфраструктурні проєкти, із них 4 млрд — на капвкладення, 10 млрд — на капремонти.
До 23 жовтня цього року бюджет і ПЕСР коригували тричі — у січні, у червні та на початку жовтня. Сукупно доходи збільшили до 95,8 млрд грн, видатки — до 110,3 млрд грн (частково за рахунок зростання надходжень і перерозподілу вільних залишків).
9 жовтня найбільші додаткові кошти спрямували на програму «Захисник Києва» — 3,5 млрд грн. Окремо погодили докапіталізацію ПрАТ «ХК “Київміськбуд”» — поки 800 млн грн (замість планованих 2,56 млрд). Також виділили 638,6 млн грн на компенсацію збитків «Київпастрансу» і «Київського метрополітену», 173,7 млн грн — на будівництво метро на Виноградар, 751,8 млн грн — на Подільсько-Воскресенський мостоперехід.
За підсумками І півріччя 2025-го надходження зросли до 56,4 млрд грн (+16,6% р/р), видатки — до 39,5 млрд грн (+9,5 млрд р/р). Традиційно найбільша частка — освіта (15,8 млрд грн, із них 1,2 млрд — на позашкілля), далі транспорт і дорожнє господарство (6 млрд грн, з яких 3,5 млрд — покриття «збитків» перевізників). На ЖКГ витратили 1,4 млрд грн, на будівництво та реконструкцію — 815,1 млн грн. Утримання органів влади — 2,1 млрд грн (5,5% видатків, на 527 млн більше, ніж торік).
Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Репік, Департаментом економіки та інвестицій — з 16 лютого 2018 року Наталія Мельник. За фінансистів нині відповідає в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв, економічний блок курує особисто Віталій Кличко. Раніше обидва підрозділи підпорядковувалися першому заступнику голови КМДА Миколі Поворознику, якого вже звільнено.
