Київська міська прокуратура виграла перший етап судового спору щодо скасування права власності на нібито існуючу споруду площею 517,3 кв. м за адресою вул. Спаська, 12. Слідство встановило, що об’єкт на цій ділянці фактично відсутній, а для його державної реєстрації використали документи, яких не видавали. На думку прокурорів, метою було подальше отримання земельної ділянки комунальної форми власності без аукціону за уже відпрацьованою для столиці схемою – так званою “туалетною”. Останнім власником “будівлі-привида” стало ТОВ “Правова компанія “Ноосфера Плюс”, яке пов’язують з оточенням колишнього депутата Київради Павла Тесленка.
Перша перемога прокуратури в суді
2 вересня 2025 року Господарський суд міста Києва у справі №910/5325/25 задовольнив позов прокуратури. Рішенням суду скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ “Блексквад” на нежитлову будівлю площею 517,3 кв. м, визнано недійсним договір купівлі-продажу між “Блексквад” і ТОВ “Правова компанія “Ноосфера Плюс”, а також анульовано реєстрацію права власності за “Ноосфера Плюс”. На момент підготовки матеріалу інформації про подані апеляції від відповідачів на порталі “Судова влада України” немає, утім не виключено, що обидві компанії спробують оскаржити ухвалу.
У чому суть спору та що виявили слідчі
Земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:362:0004 площею 0,22 га на вул. Спаській, 12 перебуває у постійному користуванні Київського науково методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури і заповідних територій. Право постійного користування підтверджене державним актом від 27 лютого 2002 року. За планом меж на ній розташовано дві будівлі – адміністративну та господарську.
16 березня 2016 року приватний нотаріус зареєструвала право власності ТОВ “Центр інвестиційно будівельних досліджень” (нині ТОВ “Блексквад”) на ще одну споруду площею 517,3 кв. м за цією ж адресою. Підставами нібито стали акт державної приймальної комісії від 17 жовтня 2005 року, розпорядження Подільської РДА №198 від 15 грудня 2005 року про присвоєння адреси та техпаспорт від 4 березня 2016 року. Уже 29 квітня 2016 року об’єкт продали ТОВ “Правова компанія “Ноосфера Плюс”, після чого інший приватний нотаріус зареєстрував право власності за покупцем.
Прокурори з’ясували, що Подільська РДА не видавала ані акта введення в експлуатацію, ані розпорядження про адресу для цієї споруди. Ба більше – розпорядження з номером 198 існує, але датоване 12 березня 2005 року та стосується житлового будинку на вул. Сухумській, 9. Також КП “Київське міське БТІ” повідомило, що в базі немає реєстрації нежитлового будинку на Спаській, 12 за жодною з фігурантських компаній. Під час огляду ділянки 18 березня 2025 року правоохоронці зафіксували лише дві раніше відомі будівлі і не виявили жодного об’єкта площею 517,3 кв. м. Ці дані стали ключовими доказами у суді.
Чому це називають “туалетною схемою”
За позицією прокуратури, “паперова” реєстрація неіснуючої споруди була створена, щоб у подальшому без конкуренції оформити землю під нею в оренду або власність. Суть механізму проста – наявність зареєстрованої будівлі дозволяє Київраді передати ділянку без земельних торгів. Подібні історії в столиці фіксувалися неодноразово, коли під малі або сумнівні за походженням об’єкти відводилися великі масиви міської землі для забудови.
Поруч – пам’ятка архітектури та офіс охоронців спадщини
Ситуація унікальна ще й тим, що на цій же ділянці розташована садиба Апштейна XIX – початку XX століття, пам’ятка архітектури місцевого значення. У будівлі працює Департамент охорони культурної спадщини КМДА та підпорядкований йому КНМЦ. Навесні 2025 року в соцмережах ширилися припущення, що нібито “рейдери” переоформили саме адміністративну будівлю департаменту. Насправді мова йде про інший, “сусідній” об’єкт, який, за даними слідства та суду, існує лише на папері.
Ланцюжок власників і дотичні особи
ТОВ “Центр інвестиційно будівельних досліджень”, створене у 2004 році, у 2018 перереєстроване як ТОВ “Блексквад” і змінене місце реєстрації на Херсон. Керівник та засновник – киянин Сабрі Абід Алі. Відомості про кінцевого бенефіціара відсутні. Столичне ТОВ “Правова компанія “Ноосфера Плюс” діє з 2011 року, керівник і бенефіціар – громадянин Узбекистану Махсуталі Аскаров. Аналітичні системи пов’язують “Ноосферу Плюс” з корпоративним контуром родини ексдепутата Київради Павла Тесленка. Зокрема, його батько недовго значився співвласником компанії, а низка юросіб з орбіти Тесленків отримували від Київради дозволи на купівлю й оренду комунальних активів у попередні роки.
Ширший контекст земельних рішень у столиці
Практика безаукціонних відводів під малі або фіктивні будівлі неодноразово ставала предметом критики журналістів, активістів і частини депутатів. На пленарному засіданні Київради 19 вересня 2024 року підтримали низку спорівних рішень щодо передачі ділянок під забудову на підставі наявності невеликих споруд. Згодом столична прокуратура розпочала судові процеси заради повернення таких земель громаді. Юристи Київради ще перед голосуванням застерігали депутатів – є практика Верховного Суду, яка дозволяє оскаржити подібні відводи.
Антикорупційні розслідування та кадрові наслідки
У лютому 2025 року НАБУ і САП в межах операції “Чисте місто” повідомили про підозри групі посадовців КМДА та депутатів Київради у справах щодо зловживань із землею, серед іншого – за схемою безконкурсних передач. Окремих фігурантів відправляли до СІЗО, після внесення застав вони вийшли на свободу. Міський голова Віталій Кличко публічно оголосив про звільнення частини посадовців і майбутні “чистки”, а в Київраді ініціювали новий порядок розгляду земельних рішень. Попри це, діючий порядок не скасовано, що створює ризик правової колізії та залишає простір для маніпуляцій.
Довідка – садиба Апштейна
Садибу звели на початку ХХ століття за проєктом архітектора Валеріяна Рикова для купця Тев’є Апштейна. Будівля у стилі неокласицизму є рідкісним зразком садибної архітектури Подолу. Після націоналізації в 1918 році тут розміщувалися різні установи, а з 1990 х років приміщення використовують структурні підрозділи, відповідальні за охорону культурної спадщини столиці. У 2014 році Міністерство культури України внесло об’єкт до переліку пам’яток архітектури місцевого значення.
Рішення Господарського суду Києва щодо скасування реєстрації “будівлі-привида” на Спаській, 12 стало важливим прецедентом у протидії безаукціонним відводам землі. Подальший розвиток подій залежатиме від можливих апеляцій та активності правоохоронних органів у суміжних справах.
