Сільське господарство Київщини працює в умовах, які ще кілька років тому здавалися неможливими. Постійні обстріли, перебої з електроенергією, кадровий дефіцит та примхи погоди стали новою реальністю для аграріїв. Попри це, підприємства регіону зберігають виробництво, розширюють експорт і шукають нові технологічні рішення.
2025 рік для українського агросектору став періодом відновлення та модернізації. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, навіть у складних умовах аграрії змогли зібрати значні обсяги врожаю.
«Попри повномасштабну війну та складні погодні умови, аграрії зібрали 57,6 млн тонн зернових і 17,3 млн тонн олійних культур. Після завершення збирання кукурудзи загальний обсяг виробництва зернових очікується на рівні близько 60 млн тонн», – зазначили у Міністерстві.
Завдяки таким показникам Україна посіла друге місце серед країн Європейського Союзу за обсягами виробництва зернових. У 2025 році країна випередила Німеччину з її 45,2 млн тонн та Польщу, яка виробила 36,5 млн тонн зерна.
Паралельно зростає і зовнішній попит. Протягом року збільшився експорт зернових, підвищився інтерес до українських олійних культур на ринках ЄС та Азії. Крім того, у низці категорій частка перероблених продуктів – олії та шроту – вперше перевищила обсяги сирих товарів. Українські виробники також зміцнили позиції на ринках Північної Африки та Близького Сходу.
Війна як щоденний виклик
Для аграріїв Київщини основними проблемами залишаються наслідки війни. Постійні атаки, перебої з електропостачанням і складна логістика істотно ускладнюють роботу підприємств.
Голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Олександр Чубук зазначає, що минулорічні врожаї загалом відповідали показникам попередніх сезонів. Однак частину культур так і не вдалося зібрати.
«Частину врожаю ми так і не змогли зібрати. Зокрема, залишилася недозібрана соя і частково кукурудза. Для того, щоб зібрати культури потрібне тривале сушіння, а з електроенергією були серйозні проблеми. Сушарки або не працювали зовсім, або працювали з перебоями. Використовувати дизельні генератори складно – це значні додаткові витрати. У результаті частина врожаю залишилася просто в полі», – пояснив він.
Керівник СП ТОВ «Нива Переяславщини» Віталій Шакель додає, що воєнні умови змінюють саму економіку агровиробництва.
«Ми не маємо змоги захистити своїх людей повною мірою, багато спеціалістів мобілізовані. Тривалі відключення електроенергії змусили нас залучати додаткові джерела живлення, що значно підвищило собівартість продукції. Крім того, розірвані звичні логістичні шляхи, а європейські спеціалісти, які обслуговують техніку, бояться приїжджати в Україну», – зазначив він.
Додаткові ризики створюють падіння ворожих дронів та їх уламків на поля. Інколи фермери змушені організовувати спеціальні групи для перевірки угідь після атак.
«Після кожної атаки та збиття дронів ми об’їжджаємо поля і перевіряємо території, щоб не пропустити небезпечні предмети. Наразі з’явилася ще одна загроза – дрони можуть розсипати міни, тому маємо бути ще уважнішими», – пояснив Віталій Шакель.
Аномальні морози
Зимовий сезон також став серйозним випробуванням. У деяких районах Київщини температура опускалася до -23°C, що створило ризики для озимих культур.
Втім, аграрії сподіваються, що сніговий покрив допоможе рослинам пережити холод.
«Найбільша загроза – це морози. Але завдяки сніговому покриву сподіваємося, що озимі культури, такі як пшениця та ріпак, добре перезимують. Якщо говорити про ягоди, зокрема полуницю, то під снігом вони теж мають витримати», – зазначив Олександр Чубук.
Разом із тим деякі посіви все ж довелося пересівати. Як підкреслюють фермери, сільське господарство залишається одним із найбільш залежних від погодних умов видів бізнесу.
Технології та агродрони
Попри складну ситуацію, аграрний сектор активно впроваджує нові технології. Йдеться про системи точного землеробства, аналітичні платформи та використання безпілотників.
Втім, нині дрони нерідко виконують незвичну функцію – допомагають перевіряти поля після обстрілів.
«Поки що ми використовуємо дрони для пошуку “подарунків” від ворогів. Нам головне зараз відстояти державу, зберегти людей і забезпечити українців якісними продуктами, адже продовольча безпека є основою стійкості країни», – зазначив Віталій Шакель.
У майбутньому агродрони можуть значно змінити галузь. Вони дозволять точніше контролювати стан посівів, оцінювати здоров’я рослин за допомогою сенсорів та ефективніше застосовувати засоби захисту.
Якої підтримки потребують аграрії
Окрім воєнних загроз, фермери стикаються із соціальними проблемами. Однією з найгостріших є нестача працівників.
«Сільське господарство гостро відчуває кадровий дефіцит. Невеликі фермерські господарства часто не можуть забронювати навіть одного чи двох механізаторів, інколи навіть керівника підприємства. Буває, що голову господарства мобілізують і робота фактично зупиняється», – наголосив Олександр Чубук.
Фінансову підтримку аграрії отримують, зокрема, через державні програми компенсації вартості техніки. Підприємства можуть повернути до 25% її ціни після реєстрації у Державному аграрному реєстрі та придбання обладнання з офіційного переліку.
За словами Віталія Шакеля, його підприємство також співпрацює з міжнародними фінансовими інституціями та банками, намагаючись виконувати кредитні зобов’язання навіть у воєнний час.
«Маємо давні стосунки із ЄБРР та МФК. Вони наші фінансові донори, і ми прагнемо виконувати всі зобов’язання перед ними. Працюємо з банками щодо короткострокових обігових коштів і раніше отримували часткове відшкодування вартості техніки українського виробництва», – розповів він.
Водночас аграрії наголошують – розвиток громад і сучасної інфраструктури є не менш важливим фактором для збереження кадрів у регіонах.
«Ми готові створювати робочі місця і платити конкурентну зарплату. Але місцева влада повинна забезпечити умови для життя людей – дороги, освіту, інфраструктуру», – підкреслив керівник підприємства.
Що очікує аграрний ринок
Аналітики прогнозують, що 2026 рік залишатиметься непростим. На ринок впливатимуть міжнародні конфлікти, торговельні обмеження та поведінка великих експортерів.
Фермери визнають – планувати новий сезон у нинішніх умовах складно, однак зупиняти роботу вони не збираються.
«Планувати майбутній сезон дуже складно. Але наше головне завдання – вийти в поле, посіяти, виростити і зібрати врожай. Аграрний сектор працюватиме і надалі, попри всі труднощі», – зазначив Олександр Чубук.
Ще одним викликом залишається розмінування земель. За даними Мінагрополітики, у Київській області очищення потребують близько 9,4 тис. гектарів сільськогосподарських угідь. Роботи вже ведуться у Броварах, Макарові, Великій Димерці та Ірпінській громаді, однак фермери інших районів поки що чекають своєї черги.
Попри війну, морози і економічні труднощі аграрії Київщини продовжують працювати. Для них це не лише бізнес – це відповідальність за продовольчу безпеку країни і майбутнє громад.
