Під звуки сирен та в умовах надзвичайної ситуації столична міськрада провела своє перше у 2026 році засідання. Головною темою стали виклики, які постали перед Києвом після останніх масованих обстрілів росіян, що залишили місто без світла й тепла. Дискусії перетворилися на політичний батл, де лунали звинувачення в “обмані киян”, “політичних ревнощах” і навіть терміни на кшталт “недодепутати”.
Пленарне засідання, скликане мером Віталієм Кличком, пройшло під грифом “секретно” — більшу частину часу обговорення не транслювали. Депутати заслухали доповіді про стан захисту критичної інфраструктури, дії після обстрілів та плани щодо подолання їхніх наслідків. Окремі виступи стосувалися підвищення обороноздатності міста — саме тому програму “Захисник Києва” додатково профінансували на 3 мільярди гривень.
Гроші для захисників і підтримка киян: що пропонували депутати
На порядку денному опинилися два проєкти рішень, які передбачали одноразову допомогу працівникам комунальних підприємств та соціально вразливим киянам. Йшлося про виплати від 3,2 до 4,8 тисяч гривень тим, хто постраждав від січневого обстрілу чи ліквідовував його наслідки. Ініціативи належали депутатам від “Європейської солідарності”, але бюджетна комісія заблокувала ці документи ще до засідання, аргументувавши — проєкти не мають належних розрахунків і “написані на колінці”.
“Ті люди, які подали ці проєкти рішень, вирішили сьогодні попіаритися, створили документи, які не можна було приймати і неможливо потім виконати у тому вигляді, у якому вони були подані”, – прокоментував голова бюджетної комісії Андрій Вітренко.
За його словами, якщо б рішення прийняли, люди б залишилися з хибною надією: “Люди б потім сказали: ‘Ви ж проголосували. Де наші кошти?’ А це найгірше – обманювати людей”.
Фракція “Європейська солідарність” наполягала, що чиновники блокує допомогу тим, хто її реально потребує. Депутат Леонід Ємець не стримував емоцій:
“Ганьба для тих депутатів, які відмовилися підтримати ці проєкти рішень, бо поки вони сидять у теплих кабінетах, наші герої працюють на морозі, ризикуючи життям і здоров’ям”.
Він додав, що питання преміювання комунальників і енергетиків міський голова вже намагається вирішити через власні розпорядження, але цього замало — потрібна і позиція всього депутатського корпусу.
Залаштунки: дефіцит кадрів, критика й невирішені питання
Колишній секретар Київради Володимир Бондаренко повідомив: 90% багатоквартирних будинків Києва мають теплові лічильники і платять лише за фактичне споживання, а інші 10% — під особливим контролем. Він пояснив, чому місто отримало лише одну когенераційну установку з гуманітарної допомоги, тоді як решта обладнання ще навіть не встановлені через нестачу коштів.
Гостро стоїть і питання дефіциту кадрів. Міська влада готує звернення до Уряду щодо бронювання робітничих спеціальностей для утримання житлового фонду. Не вистачає електриків, сантехніків, майстрів. Прозвучала імовірність продовження канікул у школах до 1 лютого — рішення залежить від висновку Урядової комісії з надзвичайних ситуацій.
Вікторія Пташник розповіла, що найважча ситуація у 20 будинках столиці, але в інших опалення поступово відновлюють. Вона також передала прохання сил ППО:
“Як тільки ворогу стає відомо, що ми щось відновили, туди прилітає”, – застерегла депутатка, закликаючи не поширювати дані про ремонтні роботи.
Обстріли, руйнування і виклик для міста
Масований обстріл 9 січня залишив у столиці слід: десятки будинків зруйновано чи пошкоджено, загинули четверо киян, понад двадцять — травмовані. Без електроенергії опинилися сотні тисяч мешканців і лікарні, без тепла — сотні багатоповерхівок. Через масштабні наслідки мер міста навіть звернувся до містян із порадою тимчасово виїхати за місто, якщо це можливо.
Дискусії у Київраді тривають. Кожна фракція наполягає на своєму, але всі розуміють: попереду – нові виклики і місто має бути готовим до будь-якого сценарію. Київ вчиться проходити через кризу, але без реальної співпраці, компромісу та конструктиву — навіть найкращі рішення можуть залишитися на папері.
