Київрада затвердила міську цільову програму використання та охорони земель столиці на 2026 – 2028 роки. Загальний кошторис – 783,2 млн грн, і найбільша частина цих грошей піде на проєкти землеустрою для встановлення меж природно-заповідних територій, лісів і земель водного фонду.
Рішення ухвалили 4 грудня 2025 року – йдеться про проєкт №08/231-474/ПР від 30 травня 2025-го. Ініціатором подання виступив Департамент земельних ресурсів КМДА, а в сесійній залі за документ проголосували 74 депутати.
Програму фінансуватимуть із бюджету Києва протягом трьох років. Планові видатки розписані так:
- 257,2 млн грн – у 2026 році;
- 260 млн грн – у 2027 році;
- 265,9 млн грн – у 2028 році.
У затвердженому документі роль програми описують як посилення ефективності використання земельних ресурсів, розвиток земельних відносин для соціально-економічних потреб і формування якісного екологічного середовища міста. Відповідальним виконавцем визначено Департамент земельних ресурсів КМДА, співвиконавцем – КП “Київський інститут земельних відносин”, підпорядковане департаменту.
Як випливає з бюджетної структури програми, пріоритети столиці змінилися порівняно з попереднім періодом: тепер у фокусі – межі різних категорій територій, а не лише інвентаризація.
Куди підуть гроші програми
Найбільший фінансовий блок – 477,7 млн грн – Київ планує спрямувати на розробку проєктів землеустрою щодо організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та інших категорій. До кінця 2028 року заплановано розробити такі проєкти для площі трохи більшої за 3 тис. га.
Другий за обсягом напрям – інвентаризація та наповнення кадастрів: 185,5 млн грн на технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель і внесення даних до Державного та міського земельних кадастрів. У програмі зазначено, що до кінця 2028-го мають бути проінвентаризовані та внесені до кадастрів усі столичні землі.
Третя стаття витрат – адміністрування інформаційних систем, зокрема міського земельного кадастру: 84,7 млн грн.
Також передбачені менші за обсягом витрати, зокрема:
- 10,2 млн грн – на технічну документацію щодо поділу та об’єднання ділянок комунальної форми власності;
- 10 млн грн – на документацію щодо встановлення меж частин ділянок, на які поширюються права суборенди або сервітуту;
- 6,9 млн грн – на вишукувальні роботи під час моніторингу земель і контролю за їх використанням та охороною.
Оцінки фахівців: претензії до конкретики і до складу виконавців
Столичний юрист і правозахисник Олександр Дядюк скептично охарактеризував програму, зокрема через, на його думку, брак конкретних параметрів і незрозумілість окремих механізмів реалізації. Він також припустив, що міська влада може надалі збільшувати обсяги виконання через внесення змін, а отже – і витрати.
“Ця програма – просто набір гарних слів. Тобто, “ми – за все хороше проти всього поганого”. Жодної конкретики, окрім розділу 6. Зокрема, цікавить, як будуть визначатися межі природоохоронних зон, якщо у співвиконавцях не “прописаний” Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА. Де він? Тобто, “земельщики” будуть “нарізати” межі об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ)? Ми ж самі розуміємо, як вони “наріжуть” – що залишиться від цих об’єктів ПЗФ? Крім того, немає пункту щодо інвентаризації земель на предмет повноти сплати орендної плати і податку на землю. Чому? Бо хтось із цього “добре має”. Але на сьогодні це визначальне питання”, – сказав Олександр Дядюк.
Окремо юрист звернув увагу на інвентаризацію земель, яка є другою за обсягом фінансування. За його словами, у цьому блоці він не бачить деталізації, яка б пояснювала, як саме використовуватимуться бюджетні кошти. Також Дядюк озвучив аргумент, що значні суми на інвентаризацію витрачають не перший рік, а повільні темпи він пов’язує не лише з масштабом робіт, а й із потребою коректно оформлювати документацію на ділянки з нерухомістю.
“У [заході по] інвентаризації немає ні “розбивки” по районам, ні орієнтовних площ. Так, за моїми даними, дійсно [у минулі роки] не все інвентаризували. Бо це – колосальний обсяг робіт. Але з іншого боку, це – дуже “жирна тема”, бо такі роботи проводять тільки “свої” землевпорядні організації. І я впевнений, це робиться за завищеними цінами. Плюс, владі та землевпорядникам треба думати, наприклад, як до умовної “будки” на 20 кв.м. “приписати” 2 га землі, щоб потім можна було відвести цю ділянку без конкурсу та земельних торгів за “туалетною схемою”. Тобто, такі інвентаризації потрібно ще й “правильно намалювати”, – резюмував юрист.
Що було раніше в земельній програмі і які питання виникали
До кінця 2025 року в Києві діє попередня аналогічна програма на 2022 – 2025 роки, затверджена рішенням №2727/2768 від 7 жовтня 2021-го. Її загальний кошторис становив 1,32 млрд грн, причому понад половину – 731,1 млн грн – планували спрямувати саме на інвентаризацію земель та наповнення Державного і міського земельних кадастрів. Тоді розраховували, що ці ресурси дозволять проінвентаризувати 30,5 тис. га, тобто 7,5 – 7,9 тис. га щорічно, й у підсумку забезпечити повну інвентаризацію земель міста.
Фактичні показники реалізації програми в окремі роки суттєво відрізнялися від планових. Зокрема, у 2023 році було витрачено 54,1 млн грн при плані 300,3 млн, і 35,8 млн грн із цієї суми пішло на інвентаризацію замість запланованих 189,6 млн. Інвентаризація тоді охопила ділянки загальною площею 3,5 тис. га, а вартість становила 10,2 тис. грн за 1 га.
У 2023-ому році на виконання програми спрямували 90,8 млн грн при плані 310,1 млн. На інвентаризацію витратили 83,9 млн грн, до кадастрів внесли відомості щодо ділянок площею 5041 га, а вартість інвентаризації 1 га, за наявними даними, склала 16,6 тис. грн.
Щодо 2024 – 2025 років у відкритому доступі згадувалася звітність за перший квартал 2024-го: тоді за три місяці витратили 23,6 млн грн при плані 341,3 млн, із яких 20,4 млн грн спрямували на інвентаризацію. Також зазначалося, що протягом перших трьох кварталів 2025 року на заходи програми направили 99,7 млн грн при плані 374,7 млн, з яких 86,5 млн грн припало на інвентаризацію – із обстежувальними роботами на 4,2 тис. га і топографо-геодезичними роботами на площі 3,6 тис. га. Повний звіт за 2025 рік, як очікується, має бути готовий у 2026-ому, орієнтовно в лютому.
Окремо зазначалося, що правоохоронці вивчали можливі зловживання під час інвентаризації земель за бюджетні кошти. У березні 2023 року Нацполіція відкривала кримінальне провадження щодо можливих “бюджетних розпилів”, аналізуючи витрати попередньої програми 2019 – 2021 років. У рамках попередніх підрахунків слідчі припускали, що КП “КІЗВ” могло отримати “зайвих” 249,6 млн грн через завищення вартості робіт, а також вказували, що інвентаризація у Києві могла бути проведена повністю або майже повністю ще у 2017 році – до 97,5% земель. Повідомлялося, що справа не дійшла до вручення підозр.
У матеріалі також згадувалося, що Київрада останнім часом декларує увагу до реформування земельних відносин. Зокрема, було затверджено Правила підготовки та прийняття рішень щодо набуття та припинення прав на землю комунальної власності, а рішення, за описом, з’явилося на тлі резонансної справи про ймовірні махінації із земельними ділянками, відомої як “операція “Чисте місто””.
Департамент земельних ресурсів КМДА з 2 квітня 2021 року очолює Валентина Пелих. Сферу земельних відносин столиці, як зазначалося, нині контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов. Раніше цей напрям контролював Петро Оленич, який у березні 2025 року був звільнений після отримання підозри у справі “Чисте місто”.
