У центрі Подолу відбулася подія, що викликала гостру дискусію у місті — активісти демонтували погруддя російського письменника Олександра Пушкіна із фасаду історичної будівлі на Костянтинівській, 16. Символ російської культури зник із міського простору, залишивши за собою питання про відповідальність, спадщину та нову хвилю деколонізації.
Погруддя Пушкіна було встановлене ще у 1899 році на фасаді будинку мадам Рольник. Сам демонтаж, за словами очевидців, пройшов без погодження з міською владою — вочевидь, із застосуванням альпіністського спорядження. Краєзнавець Кирило Степанець, який стежив за цією історією, зауважив:
“Це був останній Пушкін Києва — більше нема що зносити. Вочевидь, це було зроблено за допомогою альпіністського спорядження”.
Після зникнення бюста фасад будівлі набув нового вигляду, а сама подія стала обговорюваною у соцмережах. Частина киян і експертів піддали дії активістів різкій критиці. Журналіст Павло Авдокушин висловився особливо різко, наголосивши, що суть проблеми не в постаті Пушкіна, а у фактичній відсутності відповідальності за долю історичних пам’яток:
“Проблема не в Пушкіні, а у відсутності відповідальності за пошкодження архітектурних елементів, зведених до 1917 року”.
Натомість частина громадськості підтримала демонтаж. Вадим Поздняков, співзасновник проєкту “Деколонізація. Україна”, назвав це кроком до оновлення міста та закликав прибирати залишки імперської символіки і в інших містах:
“Це продовження пушкінопаду. Необхідно демонтувати пам’ятники Пушкіну по всій Україні — зокрема, в Одесі й Кам’янці”.
Столична влада наразі не дала офіційних коментарів щодо інциденту.
Нагадаємо, восени 2022 року у Києві вже був демонтований інший пам’ятний знак Пушкіну — тоді його прибрали з території Національного транспортного університету.
Таким чином, столиця попрощалася з останнім бюстом поета, а вулиця Костянтинівська стала ще одним символом процесу деколонізації міського простору.
