У столиці вдалося врятувати унікальну мозаїку «Лисичка і журавель» — колишню прикрасу дитячого садка, яка ледь не опинилася на смітнику. Завдяки ініціативі митців та містян панно отримало нове життя в сучасному арт-просторі.
Мозаїка з минулого: як створювали панно
«Лисичка і журавель» — одна з двох мозаїк, які у 1970–1980-х роках прикрашали фасад дитсадка №395 у Солом’янському районі Києва. Роботи виконані у стилі наївного монументалізму — з керамічної плитки та кольорового скла, без армувальної сітки, просто на розчин. Тематично мозаїки присвячені українським казкам.
Під загрозою знищення
На початку 2024 року під час капремонту будівлі робітники почали встановлювати нові вікна прямо на місці мозаїк. Тоді з’явилася реальна загроза повної втрати цих елементів мистецтва.
Як рятували мозаїку
На захист мозаїк стали художниця Анастасія Лелюк, активіст Дмитро Шухов та небайдужі містяни. Фрагменти панно вручну відокремлювали від стіни — плитка міцно трималася, тож робота вимагала обережності та часу. Всі деталі зберігали у тимчасовому сховищі, аби не допустити пошкодження чи втрати.
Відновлення і нове життя
Наступним етапом стала реставрація. Деякі втрачені частини відтворили сучасною плиткою, зберігаючи стиль, кольори й композицію. Тепер мозаїку «Лисичка і журавель» можна побачити у внутрішньому дворі чайної «Сьорб» на вулиці Спаській, 13. А «Івасик-Телесик» — у мистецькому просторі «Кут» (вул. Городецького, 11Б).
Значення збереження мозаїк
У Києві десятки схожих панно вже зникли або залишилися без частин. Більшість із них не має охоронного статусу, тому під час реконструкцій їх легко втратити. Рятування мозаїки стало прикладом того, як громадська ініціатива здатна зберігати цінні елементи історії міста навіть тоді, коли вони не входять до офіційного списку пам’яток.
- Більшість мозаїк створювали у 1960–1980-х роках місцеві художники, часто без підпису.
- Від початку 2010-х років з’явились проєкти з документування й реставрації радянських мозаїк, найвідоміший — «Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaics» Євгена Нікіфорова.
Порятунок «Лисички і журавля» — це не просто реставрація декоративної панелі, а прояв любові до міста та приклад цінності спільних дій для збереження культурної спадщини у сучасному Києві.








