У Києві триває складна юридична боротьба навколо території Протасового яру – зеленої зони, яку кілька років поспіль намагалися перетворити на природоохоронний об’єкт. Останні судові рішення поставили під сумнів частину цієї ініціативи: значна частина земель може втратити статус заказника.
Північний апеляційний господарський суд 5 березня 2026 року частково скасував рішення Київради від 14 липня 2022 року, яким було створено ландшафтний заказник місцевого значення “Протасів яр”. Фактично суд визнав недійсними положення, що поширювали природоохоронний статус на більшу частину цієї території.
Таке рішення стало результатом позову компанії ТОВ “Протасів яр”, яка володіє земельними ділянками площею 16,5 га. Саме ці землі входили до складу заказника, загальна площа якого становить понад 21 га.
Критика з боку екологів і громадськості
Екологи та громадські активісти переконані – поразка Київради в суді стала наслідком помилок самої міської влади. Серед критиків – керівник Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, який був одним з ініціаторів створення природоохоронної території.
“Ми говорили про необхідність повернення землі до громади від забудовників через суди. Ми просили подумати про нещасну маму та батька Романа, для яких закриття заказника пам’яті їхнього сина буде черговим ударом. Але нас не почули. Київрада проголосувала за незаконне рішення, підготовлене поспіхом, а забудовники, дочекавшись коли шум стихне, звернулися до суду і виграли апеляцію”, – заявив Борейко.
На його переконання, тепер з’являється ризик відновлення забудови на території, яку кияни роками намагалися захистити від будівельної експансії.
“У тому, що територію заказника суд зменшив, вина не суду. Суд діяв у межах закону. Проблема в тому, що процедура створення заказника була порушена, адже не отримали згоду власників ділянок. Тепер забудовники отримують шанс повернутися”, – наголосив він.
Водночас активісти з громадської організації “Захистимо Протасів яр”, які також брали участь у судовому процесі на стороні Київради, заявили про намір оскаржити рішення апеляційного суду у касаційній інстанції.
“Це вже третій перегляд справи в апеляції. Рішення набирає чинності одразу, але забудова не почнеться завтра. Однак воно створює небезпечний прецедент. Ми продовжимо боротися за збереження цієї зеленої території”, – зазначили представники організації.
Історія земель Протасового яру
Ідея створення природоохоронної території в Протасовому яру з’явилася ще в середині ХХ століття. У 1960-х роках міська влада передала близько 30 гектарів цієї місцевості управлінню зеленого господарства з наміром облаштувати парк відпочинку.
Втім, фактично жодного масштабного благоустрою тут не відбулося. Протягом десятиліть яр залишався природною зеленою зоною в центрі міста.
Наприкінці 1980-х років розглядалася інша ідея – прокладання через цю територію чотирирядної автомагістралі. Однак проти виступили науковці Інституту археології НАН України, і проєкт так і не був реалізований.
У 2000-х роках інтерес до території проявили забудовники. Київрада продала декілька земельних ділянок у цьому районі, зокрема компанії ТОВ “Протасів яр”, яка отримала понад 16 гектарів для будівництва житлового комплексу.
Паралельно інші ділянки отримали в оренду різні компанії, серед яких “Джі Ел Груп”, а згодом “Холдингова компанія Енсо Груп”.
У 2007 році міськрада розширила площу однієї з орендованих ділянок до 1,18 га та дозволила використовувати її для будівництва офісно-торговельного центру з паркінгом.
Ще кілька ділянок загальною площею майже 4 га отримали компанії “Бора” та “Інтербуд Компані”. Землю планували використати для житлової та комерційної забудови.
Попри це, довгий час територія залишалася фактично незайманою. Місцеві мешканці використовували її як місце для прогулянок і зимового відпочинку.
Ситуація змінилася у 2018 році, коли одна з компаній почала реалізовувати плани забудови. Саме тоді розпочалося масштабне протистояння між забудовниками та місцевими активістами.
Землю передали новому орендарю – ТОВ “Дайтона Груп”. Компанія отримала дозвіл на будівництво житлового комплексу Tourbillon із кількома висотними вежами.
Це викликало хвилю протестів. Акції очолив громадський активіст Роман Ратушний, який став одним із символів боротьби за збереження зеленої зони.
Активісти неодноразово блокували будівництво, демонтовували огорожі та проводили акції біля органів влади.
У 2020 році Київрада ухвалила рішення повернути території статус зеленої зони та заявила про намір зберегти її від забудови.
Одним із рішень було скасовано зміни до Генплану та доручено міським службам забезпечити утримання території як зеленої зони.
Іншим рішенням Київрада змінила категорію земель та ініціювала створення регіонального ландшафтного парку.
Забудовники намагалися оскаржити ці рішення у судах, але Верховний суд підтвердив їхню законність.
У 2021 році міська влада також відмовилася продовжувати оренду ще однієї ділянки через те, що компанія роками не використовувала її за призначенням.
У липні 2022 року Київрада ухвалила рішення створити ландшафтний заказник “Протасів яр”.
Це сталося невдовзі після загибелі на фронті Романа Ратушного, який воював у складі 93 бригади “Холодний Яр”.
Передбачалося, що заказник охоплюватиме понад 20 гектарів території.
До його складу увійшли ділянки, що належали громаді Києва, а також землі, які перебували у власності або користуванні приватних компаній.
У пояснювальних матеріалах до рішення наголошувалося, що мета створення заказника – збереження унікального ландшафту та біорізноманіття.
Також зазначалося, що територія має історичне значення і входить до ареалу формування стародавнього Києва.
У документах підкреслювалося, що рішення також покликане вшанувати пам’ять Романа Ратушного.
Того ж дня Київрада прийняла ще низку рішень щодо земель у Протасовому яру.
Зокрема, було визнано нікчемним договір оренди однієї з ділянок із компанією “Бора”.
Крім того, міськрада внесла зміни до попередніх рішень щодо інших земельних ділянок у цьому районі.
У 2024 році столична влада знову повернулася до питання оформлення заказника.
Було скасовано старе рішення про продаж частини землі компанії “Протасів яр”.
Також влада доручила розробити екологічний паспорт території та положення про заказник.
Окремим рішенням Київрада погодила викуп земель у компанії “Протасів яр”.
Передбачалося, що протягом року місто проведе переговори та визначить вартість ділянок.
Однак реалізувати цей план не вдалося.
У 2025 році Київрада була змушена продовжити термін виконання рішення ще на один рік.
Нові судові процеси
Юридична боротьба навколо заказника триває вже кілька років. Один із ключових позовів Київрада подала ще у 2022 році.
Місто вимагало встановити земельний сервітут на ділянках, які належать компанії “Протасів яр”, щоб забезпечити доступ громадян до зеленої зони.
Компанія у відповідь подала зустрічний позов і заявила, що її права порушені.
У 2022 році Господарський суд Києва підтримав позицію компанії.
Згодом справу розглядали різні судові інстанції.
На початку 2025 року новий позов подала також компанія “ХК Енсо Груп”.
Вона вимагала виключити зі складу заказника дві ділянки, на яких розташовані складські приміщення.
У вересні 2025 року суд відмовив у задоволенні цих вимог.
Після цього компанія подала апеляційну скаргу.
Її розгляд запланований на березень 2026 року.
Паралельно Генеральна прокуратура подала ще один позов.
Правоохоронці вимагають скасувати рішення Київради про передачу ділянок у власність компанії “Протасів яр”.
Суд також розглядає питання компенсації вартості землі у випадку її повернення громаді.
Бізнес-інтереси довкола території
Компанія ТОВ “Протасів яр” була зареєстрована у 2000 році. Її бенефіціарами є київські підприємці Сергій Лагур та Андрій Попов.
Лагур відомий як президент Федерації тенісу України та співвласник бізнес-групи “Континіум”, яка управляє мережею автозаправок WOG.
Активісти також пов’язують директора компанії Олексія Попова з політичними колами Києва.
Компанія “ХК Енсо Груп”, яка також фігурує у судових процесах, має інших власників.
Серед осіб, пов’язаних із цією структурою, називають бізнесмена Євгенія Бесараба.
Раніше компанію також пов’язували з бізнес-групами, що працюють у сфері девелопменту.
Інші ділянки у Протасовому яру контролюють ще кілька компаній.
Деякі з них пов’язують із політиками та великими забудовниками столиці.
Компанію “Дайтона Груп” активісти раніше пов’язували з бізнес-оточенням Геннадія Корбана.
Своєю чергою земельні питання у Києві нині координує заступник голови КМДА Владислав Андронов, а департамент земельних ресурсів очолює Валентина Пелих.
