У Києві набирає обертів скандал довкола робіт у будинку Мощинського кінця XIX століття на Андріївському узвозі, 18. Попри те, що за документами на об’єкті триває реставрація, пам’яткоохоронці фіксують втрату історичних інтер’єрів та ставлять під сумнів законність окремих рішень, погоджених посадовцями. Історична споруда, що має статус пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення, опинилася в центрі протистояння між активістами, власниками та міською владою.
15 вересня 2025 року активіст Дмитро Перов повідомив про фактичну руйнацію інтер’єрів під час «реставрації»: за його словами, знищені внутрішні перекриття і стіни, кахельні печі, ліпні розетки, мозаїки, елементи віконної фурнітури. 17 вересня він додав, що Департамент охорони культурної спадщини КМДА погодив заміну цегляних і дерев’яних стін на гіпсокартон на металевому каркасі, що, на думку активістів, суперечить вимогам охорони культурної спадщини. 21 вересня Перов зазначив, що охорона будмайданчика нібито не отримувала приписів про зупинку робіт, тож публічні заяви про їх призупинення викликають сумніви.

Водночас 16 вересня 2025 року профільний департамент КМДА повідомив, що видав припис власнику будинку на Андріївському узвозі, 18 з вимогою негайно припинити будь-які роботи, забезпечити доступ для обстеження і надати документацію. Чиновники наголосили, що погоджували лише зміцнення фундаментів і стін, реставрацію фасадів та автентичних елементів, благоустрій, а також реставрацію інтер’єрів із максимальним збереженням історичних деталей, включно з відновленням ліпнини та печей за зразками оригіналів.
Передісторія
Будинок тривалий час належав громаді Києва та перебував в оренді Київської спілки художників. Наприкінці 1990-х його внесли до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. У 2003–2004 роках районна влада змінила орендодавця, оголосила реконструкцію та передала будівлю в оренду ТОВ «Авіантбуд» на період робіт. 1 березня 2007 року Подільська райрада ухвалила рішення про приватизацію шляхом викупу діючим орендарем, а 10 жовтня того ж року з компанією уклали договір купівлі-продажу. У 2011 році Мінкульт надав будівлі охоронний статус пам’ятки місцевого значення.
У 2012 році прокуратура намагалася повернути споруду у комунальну власність, однак суд відмовив через недоведеність порушення інтересів громади чи орендарів. У 2020 році департамент КМДА зобов’язав «Авіантбуд» укласти охоронний договір та підготувати науково-проєктну документацію, за невиконання припису наклали штраф і зафіксували пошкодження пам’ятки. У 2021 році прокуратура подала позов із вимогою укласти охоронний договір, і 25 вересня 2023 року суд став на бік правоохоронців. 23 травня 2024 року власник представив консультативній раді КМДА архітектурну концепцію консерваційно-відновлювальних робіт без надбудов і перепланувань, яку було погоджено.

Хто стоїть за проєктом
За даними реєстрів, ТОВ «Авіантбуд» засноване у 2001 році, керівник – Віталій Чернов, серед бенефіціарів – ТОВ «Бізнес Консалтинг Систем», Олена Романюк та Інна Дмтрук. У різні періоди компанію пов’язували з бізнес-оточенням Олександра Лойфенфельда. Також фігурує ТОВ «Аквілест», зареєстроване у 2023 році, засновник – венчурний фонд «Новос Кепітал», бенефіціари – Олександр Берба, Олександр Приймак та Юрій Бродський, син підприємця Михайла Бродського. Між «Авіантбудом» і «Аквілестом» активісти вказують на непрямі зв’язки, зокрема через перетини у корпоративних структурах і спільні ділові історії.

Позиції сторін
Департамент КМДА наполягає, що погоджені роботи мають реставраційний характер з особливою увагою до відновлення ліпного декору та автентичних елементів. Водночас активісти заявляють про фактичний демонтаж історичної субстанції, що нівелює цінність інтер’єрів і довоєнних нашарувань. Правозахисники та пам’яткоохоронці готують звернення до прокуратури щодо можливих порушень, а також вимагають негайного і прозорого обстеження об’єкта із залученням незалежних експертів.
Ширший контекст у столиці
Ситуація з будинком Мощинського вкладається у низку конфліктів навколо історичної забудови Києва. У 2025 році тривають суперечки через роботи на території колишнього Лук’янівського трамвайно-тролейбусного депо, де активісти вбачають руйнацію об’єктів початку ХХ століття, попри заяви про реставрацію. Також під загрозою – садиба Самсона Стрельбицького на провулку Музейному, де власник планує офісний центр, а громадськість добивається охоронного статусу для збереження споруди та підвалин.
Довідка
Будинок Мощинського збудований у 1879–1880 роках за проєктом архітектора Павла Спарро в стилі історицизму. У 1892 році інженер Андрій Краус провів реконструкцію, що надала будівлі нових рис. У різні часи тут мешкали ремісники та ювеліри, згодом облаштували комунальні квартири, а пізніше – художні майстерні. Сьогодні споруда входить до історичного ареалу Подолу та є частиною охоронних зон національного і місцевого значення.







