Часткове скасування рішення Київради про нові правила для тимчасових споруд вже перетворилося на одну з найгостріших економічних історій столиці. Підприємці готують позови про відшкодування збитків за демонтовані кіоски, а юристи попереджають – за помилки з «зачисткою» вуличної торгівлі міський бюджет може заплатити мільярди гривень.
На цьому фоні столична влада не поспішає визнавати поразку: вносить косметичні правки до скандального рішення, заявляє про впорядкування простору та продовжує готувати аукціони через Prozorro. Підприємці ж говорять про переділ ринку під виглядом реформ.
Апеляція не на користь Київради
26 листопада 2025 року Шостий апеляційний адмінсуд поставив крапку у першій великій серії спорів навколо Положення про розміщення тимчасових споруд, засобів пересувної торгівлі, зарядних станцій, платіжних терміналів та вендингових автоматів. Суд залишив у силі рішення Київського окружного адмінсуду від 10 липня, який частково визнав протиправним і скасував рішення Київради №915/8881 від 13 червня 2024 року.
Під удар потрапили одразу три пункти – 6.4, 6.5 та 6.6. Саме вони закладали основу для масового демонтажу кіосків, що роками працювали за «старими» правилами.
Пункт 6.4 забороняв продовжувати договори пайової участі з власниками ТС, укладені у 2014–2015 роках. Фактично це означало: або підприємець сам прибирає кіоск, або це робить комунальне підприємство «Київблагоустрій». Для різних районів столиці були встановлені свої дедлайни, коли продовжувати договори відмовлялися:
- з 1 червня 2024 року – Печерський район
- з 1 грудня 2024 року – Оболонський район
- з 1 червня 2025 року – Подільський та Святошинський райони
- з 1 грудня 2025 року – Солом’янський та Шевченківський райони
- з 1 червня 2026 року – Голосіївський, Дніпровський, Дарницький та Деснянський райони
Пункт 6.5 забороняв продовжувати паспорти прив’язки для ТС у Печерському районі, а пункт 6.6 обмежував строки їх продовження в Солом’янському, Шевченківському, Дарницькому та Деснянському районах. Саме на ці норми спиралися чиновники, коли знімали кіоски з обліку, а потім вивозили їх як «самовільно встановлені».
Новий позов і питання землі
Перемога в апеляції не стала кінцем історії. До того ж Київського окружного адмінсуду вже надійшов ще один позов щодо скасування того ж рішення Київради. Цього разу ініціатором виступила громадська організація «Київський міський комітет порятунку бізнесу».
Громадські діячі не лише повторюють аргументи «Союзу підприємців України», а й додають нові. Головний з них – питання того, що саме надає в користування місто: землю чи «елементи благоустрою».
За їхнім переконанням, Київрада підміняє поняття оренди земельних ділянок орендою «окремих елементів благоустрою» як індивідуально визначеного майна. У позові наголошується, що такі елементи, як асфальтобетонне покриття, є частиною дороги або тротуару і без передачі в оренду землі їх «здавати» окремо неможливо.
Ще один блок претензій стосується повноважень постійної комісії Київради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою. Рішенням №915/8881 їй відвели роль органу, який погоджує переліки елементів благоустрою, їхні характеристики та технічні параметри під розміщення ТС. Позивачі стверджують, що ні в Положенні про постійні комісії, ні в законі «Про місцеве самоврядування» таких повноважень для комісії не передбачено.
Сумніви викликає і норма, за якою перелік і параметри, погоджені комісією, має додатково затверджувати міський голова. Громадська організація нагадує: міськрада не може делегувати міському голові ті повноваження, яких йому прямо не надає закон.
Позов проти «воєнних» пільг і звинувачення в дискримінації
У позові також оскаржується частина рішення Київради №4551/4592 від 30 березня 2022 року про підтримку бізнесу під час воєнного стану. Тоді Департаменту містобудування та архітектури КМДА доручили «не продовжувати термін дії паспортів прив’язки ТС, термін дії яких закінчується, до моменту прийняття окремого рішення міськради».
Представники бізнесу називають цю норму антиконкурентною. Аргумент простий: власників ТС з паспортами прив’язки фактично позбавили права на продовження роботи, тоді як споруди, встановлені на підставі інформаційних талонів і сплати пайового внеску, залишили в кращому становищі – їх демонтаж не був передбачений.
«Мільярди претензій»: чого боїться бюджет
Голова ГО «Союз підприємців України» Олександр Мельник вважає, що рішення апеляційного суду вже набуло чинності і шанси Київради в касації мінімальні. На його думку, наслідки для міста можуть бути значно серйознішими, ніж просто політична поразка.
«Рішення суду визнало протиправними та нечинними пункти 6.4, 6.5 і 6.6 з моменту їх ухвалення. Відповідно, ті підприємці, у яких ТС були демонтовані, а бізнес знищено, можуть вимагати відшкодування збитків від Київради», – пояснює Мельник.
Він нагадує, що демонтажі відбувалися за однаковим сценарієм: департамент містобудування скасовував дозвільні документи на підставі рішення Київради, інспектори благоустрою попереджали про необхідність «звільнити місце», а потім комунальні служби вивозили кіоски.
Тепер частина підприємців уже подала позови, причому мова йде не лише про вартість металевої конструкції.
- балансова вартість типової ТС – 250–500 тисяч гривень
- комерційна оцінка діючого бізнесу на 20 кв.м – орієнтовно від 20 до 50 тисяч доларів
- розірвано понад дві тисячі договорів пайової участі, за якими ТС демонтували
- загальний обсяг потенційних претензій, за оцінкою підприємців, може вимірюватися мільярдами гривень
- вже у 2025 році, за словами бізнесу, бюджет недоотримав близько 40 млн грн надходжень через конфлікт навколо ТС
Фактично, якщо суди стануть на бік власників кіосків, місто буде змушене компенсувати не тільки «залізо», а й вартість знищеного бізнесу.
«Ми виграли, але це тільки початок»: позиція захисників бізнесу
Голова ГО «Київський міський комітет порятунку бізнесу» Тетяна Петренко називає рішення апеляційного суду важливим кроком, але не остаточною перемогою. Вона наголошує – підприємці не збираються згортати юридичний спротив.
«Наша задача мінімум була – зберегти те, що отримали в апеляції. Задача максимум – домогтися скасування рішення в цілому. Це складно, бо документ величезний і охоплює різні сфери, але ми рухаємося далі в межах нової справи», – каже Петренко.
За її словами, кияни активно підтримують підприємців у соцмережах і обурюються тим, що під гаслами впорядкування кіосків відбувається фактичний «переділ ринку». Містяни бачать, як на місці знесених законних ТС з’являються нові – вже за «новими» правилами.
Петренко сумнівається, що міська влада добровільно піде на відновлення документів тим, хто вже втратив кіоски. Вона вважає, що шанс погасити напругу є лише в разі, якщо Київрада ухвалить підготовлений підприємцями проєкт рішення про мораторій на демонтаж ТС на час воєнного стану та ще шість місяців після його завершення. Документ також передбачає автоматичне продовження договорів пайової участі на цей період для споруд, що мали чинні документи станом на 24 лютого 2022 року.
«Рішення апеляційного суду не зупиняє торги в Prozorro. Але тепер влада має продовжувати документи тим, хто їх уже мав. Я майже певна, що КМДА спробує знайти мільйон способів обійти це рішення. Без окремого рішення Київради для підприємців, які вже втратили ТС, шансів майже немає», – зазначає вона.
Курс мерії: правки замість перегляду
Публічно Київрада й КМДА ситуацію майже не коментують. Водночас, ще 31 жовтня 2025 року, коли судовий спір тривав, Департамент територіального контролю КМДА зареєстрував у міськраді проєкт змін до того ж рішення №915/8881.
Документ не переглядає сам принцип продажу місць під ТС через Prozorro, але дещо пом’якшує правила.
- пропонується вилучити норму про обов’язковий демонтаж усіх ТС з простроченими документами
- розширюється перелік об’єктів, які можна розміщувати на орендованих елементах благоустрою – додаються пункти прокату вело- та електротранспорту
- станції зарядки електромобілів передаються на баланс КП «Київтранспарксервіс»
- орендарям дозволяють встановлювати літні майданчики у форматі вуличних меблів за окремими договорами пайової участі з 1 квітня до 31 жовтня
Окрема група змін стосується фінансів. Із рішення пропонують вилучити жорстку норму, за якою 80% надходжень мають йти до бюджету, а 20% – комунальним підприємствам-балансоутримувачам. Натомість розподіл планують визначати щоразу під час ухвалення міського бюджету.
Ще одна новація – детальна стандартизація ТС та інших об’єктів. У проєкті прописано граничні параметри та характеристики:
- кіоски мають бути чотирьох типів – 6, 10, 18 і 30 кв.м
- окремо регламентується розміщення обладнання, брендування, смітників, матеріали стін, вікон і покрівлі, а також палітра дозволених кольорів
- поштомати поділяються на чотири типи за розміром
- для засобів пересувної торгівлі та вендингових автоматів передбачено по три типи, для автоматів з продажу води – два
Фактично влада намагається одночасно закріпити централізований контроль над виглядом вуличної торгівлі та зняти з себе прямий обов’язок демонтувати всі кіоски з простроченими документами.
Хронічний конфлікт: як Київ воює з МАФами
Суперечки навколо тимчасових споруд у столиці тривають щонайменше останні шість-сім років. Підприємці регулярно звинувачують чиновників у вибіркових демонтажах та лобіюванні «правильних» ТС на місці знесених кіосків.
Одна з найгучніших історій – ініціатива знести всі споруди в радіусі 500 метрів від станцій метро під приводом безпеки під час ракетних атак. Для бізнесу це означало втрату найбільш прибуткових локацій, для міста – хвилю протестів і звинувачень у бажанні очистити майданчики під нових гравців.
У 2022 році підприємці дійшли до того, що звернулися зі скаргами на дії мерії до Президента, уряду та центральних органів влади, заявляючи про масові демонтажі законних ТС в умовах воєнного стану та одночасну безкарність для незаконних споруд, які з’явилися вже під час повномасштабного вторгнення.
На цьому фоні Київрада двічі – у 2018 та 2021 роках – намагалася впровадити продаж місць під кіоски через Prozorro. Кожного разу підприємцям спільно з активістами вдавалося зупинити ініціативу ще на стадії обговорення, наголошуючи, що наказ Мінрегіону №244 не передбачає аукціонів для розміщення ТС.
У 2022 році влада повернулася до цієї ідеї. У квітні 2023-го Київрада затвердила проведення аукціонів у Prozorro.Продажі для пересувної та сезонної торгівлі, а в квітні 2024-го створила КП «Київ.Прозорро», яке мало зосередити в одних руках усю вуличну торгівлю. У червні 2024 року нове Положення про розміщення об’єктів вуличної торгівлі остаточно закріпило модель, за якої право користування «елементами благоустрою» розігрується на електронних аукціонах.
Офіційні аргументи – прозорість та збільшення доходів до 2 млрд грн на рік. Неофіційні підозри бізнесу – тиск на малий бізнес, який не витримає конкуренції з великими мережами, і можливі зловживання при проведенні торгів.
Демонтажі, що почалися на підставі цього рішення, призвели не лише до економічних втрат, а й до людських трагедій. Після демонтажу її кіосків у Святошинському районі перенесла інсульт і померла активістка та підприємниця Земфіра Торохтій. Колеги назвали це наслідком стресу і звернулися до мера із вимогою запровадити мораторій на демонтаж ТС і розпочати чесний діалог з бізнесом.
Хто стоїть за новою системою
Організацією аукціонів та розподілом локацій для вуличної торгівлі нині займається КП «Київ.Прозорро», яким з жовтня 2023 року керує Ігор Горобець. Підприємство підпорядковується Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, очолюваному Володимиром Костіковим. Над діяльністю департаменту здійснює політичний контроль заступник голови КМДА з питань самоврядних повноважень Олег Куявський.
Департамент територіального контролю КМДА, який відповідає за демонтажі та контроль за дотриманням правил благоустрою, очолює Михайло Буділов – колишній депутат Київради, який раніше керував департаментом міського благоустрою.
Саме ці структури опинилися в центрі конфлікту між мерією та підприємцями, і від їхніх подальших рішень залежить, чи перетвориться історія з «реформою кіосків» на багаторічну судову епопею з мільярдними рахунками для міського бюджету, чи Київ зможе знайти компроміс із малим бізнесом до того, як суди винесуть остаточні вердикти.
