Столична влада визначила, на що витрачатиме кошти для підвищення енергоефективності та оновлення житлово-комунальної інфраструктури у найближчі три роки. Київрада 18 грудня затвердила цільову програму на 2026–2028 роки із загальним бюджетом 47,1 млрд грн, з яких лише 20,1 млрд планують профінансувати з міської скарбниці.
Проєкт рішення подавав Департамент житлово-комунальної інфраструктури КМДА. У сесійній залі за документ проголосували 86 депутатів.
Затверджена програма передбачає фінансування протягом трьох років: 14,5 млрд грн у 2026 році, 16,1 млрд грн у 2027 році та 16,3 млрд грн у 2028 році. Частину коштів планують залучати з інших джерел – йдеться про власні ресурси підприємств, кредитні та грантові гроші.
Про що програма
Найбільший фінансовий блок у програмі – впровадження концепції «розподіленої когенерації». На це передбачили понад 12,2 млрд грн з інших джерел. Концепцію Київрада затвердила у травні 2024 року, а попередні оцінки міської влади визначали потребу в близько 1,2 млрд євро на її реалізацію.
Суть підходу полягає у тому, що ТЕЦ і котельні КП «Київтеплоенерго» мають одночасно виробляти і тепло, і електроенергію, яку постачатимуть переважно в межах конкретних територій. За кошти програми на об’єктах підприємства планують встановити п’ять газопоршневих установок.
Серед інших великих статей фінансування – об’єкти оброблення побутових відходів. На цей напрямок заклали 6 млрд грн, а виконавцем робіт визначили ТОВ «Профпереробка». Водночас у програмі зазначено, що станом на кінець 2028 року готовність такого об’єкта має становити лише 10%.
Третім за обсягами став напрямок будівництва, реконструкції та модернізації теплових мереж – 3,19 млрд грн. Ці роботи мають фінансуватися з міського бюджету та власних коштів КП «Київтеплоенерго».
Окремими рядками програми також передбачили низку інфраструктурних проєктів.
- будівництво, реконструкція і капремонт самопливних, напірних каналізаційних та комунікаційних колекторів – 2,7 млрд грн
- співфінансування реконструкції, реставрації та капремонтів у багатоквартирних будинках – 2,59 млрд грн
- реконструкція, модернізація і капремонт тепло- та електротехнічного обладнання котелень та впровадження когенераційних установок – 1,95 млрд грн
- будівництво та реконструкція електричних мереж – 1,79 млрд грн, відповідальне ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі»
- реконструкція дамб мулових полів та мулопроводів Бортницької станції аерації – 1,76 млрд грн
- фінансування конкурсів із впровадження енергоефективних заходів у будинках – 1,36 млрд грн
- реконструкція, модернізація і капремонти тепло- та електротехнічного обладнання ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 – 1,55 млрд грн
- ремонт та благоустрій міських кладовищ – 1,18 млрд грн
- будівництво нових та розширення існуючих кладовищ – 703,2 млн грн
У програмі зазначено, що її мета – розв’язання проблем у кожній галузі житлово-комунального господарства Києва через комплекс взаємопов’язаних заходів. Відповідальним виконавцем визначили Департамент ЖКІ КМДА, співвиконавцями – близько тридцяти структур і підприємств, зокрема районні адміністрації, КП «Київтеплоенерго», КП «Київводоканал», КП «Київбудреконструкція», КП «Київкомунсервіс», ПрАТ «Київспецтранс» та інші.
Відомо, що спочатку Департамент ЖКІ КМДА планував розробити програму до 2030 року з орієнтовним фінансуванням 69,8 млрд грн, з яких 45,9 млрд мали йти з бюджету Києва. Згодом ці плани скоригували, і програму обмежили трирічним періодом.
Документ також супроводжувався зауваженнями управління правового забезпечення діяльності Київради. У висновку нагадали про претензії Антимонопольного комітету України щодо фінансування комунальних підприємств у межах цільових програм без конкурсного відбору, що, за позицією АМКУ, суперечить антимонопольному законодавству. У серпні 2024 року Північне відділення АМКУ вказувало на проблему, а 10 вересня 2025 року Північний апеляційний господарський суд відмовив Київраді у задоволенні вимог щодо оскарження відповідного висновку.
Що відбувається зі столичним ЖКГ
У Києві досі діє попередня програма на 2021–2025 роки, яка після численних коригувань отримала кошторис 51,3 млрд грн, у тому числі 29,9 млрд – з міського бюджету. Втім, звіти про її виконання свідчать про системне недофінансування порівняно з планами.
Зокрема, у 2021 році витратили 3,9 млрд грн при плані 7,5 млрд, у 2022 році – 1,2 млрд грн при плані 9,1 млрд, у 2023 році – 4,6 млрд грн при плані 10,8 млрд. У 2024 році профінансували 5,8 млрд грн при плані 13,5 млрд. Минулого року повністю виконали 17 заходів, 24 – частково, а 20 – не виконали взагалі, що у профільному департаменті пояснювали економією коштів в умовах воєнного стану.
Проміжні дані за січень – вересень 2025 року також демонструють відставання: за дев’ять місяців профінансували 3,3 млрд грн при плані 10,2 млрд на рік. Найбільше коштів за цей період спрямували на реконструкцію та капремонти котелень – 712,6 млн грн.
Чи зможе місто реалізувати нові масштабні плани до кінця 2028 року, залишається відкритим питанням на тлі попереднього досвіду виконання аналогічних програм.
