Через зміну цільового використання території на вул. Обухівській Генеральна прокуратура в суді вимагає вилучити у Інституту рибного господарства НААН України земельну ділянку площею 14,5 га. Правоохоронні органи вказують, що замість створення ставків для вирощування риби на цій землі почали готувати майданчик під котеджну забудову. Реалізовувати проєкт має ТОВ «Акцепт Логистик Груп» – компанія, пов’язана з бізнесвумен Владиславою Молчанова, з якою Інститут уклав договір ще у 2009 році. Водночас прокурори вже мали невдалий досвід у цьому напрямку: розпочате у 2017 році кримінальне провадження щодо підготовчих робіт на цій території було закрите у 2021 році через відсутність складу злочину. Попри це, столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк висловлює сподівання, що земельну ділянку врешті вдасться повернути державі.
Як стало відомо КВ, 4 грудня 2025 року в Господарському суді Києва заплановано підготовче засідання у справі №910/12587/25. У межах цього провадження Генпрокуратура домагається припинення прав Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України на дві земельні ділянки загальною площею понад 230,1 га.
Йдеться про землю з кадастровим номером 8000000000:75:151:0004 площею 215,65 га та ділянку 8000000000:75:151:0003 розміром 14,5 га. Вони розташовані в дослідному господарстві «Нивка», яке підпорядковується Інституту і знаходиться в районі вул. Обухівської у Святошинському районі Києва.
Чого вимагають правоохоронці
Ще у 1999 році Київська міська влада надала цю територію Інституту рибного господарства в постійне користування. Однак, як зазначають правоохоронні органи, під час реєстрації земельної ділянки у 2001 році (тоді вона мала один кадастровий номер 8000000000:75:151:0001) у Державному земельному кадастрі не відобразили її категорію як землі водогосподарського призначення, а лише зафіксували вид використання – «для обслуговування та експлуатації комплексу будівель і споруд Інституту та дослідного господарства “Нивка”».
Пізніше, у 2009 році, Інститут уклав з ТОВ «Акцепт Логистик Груп» договір, за яким землі передали під житлову забудову. На думку Генпрокуратури, у процесі підготовки до зведення котеджного містечка ставки на ділянці були повністю засипані, а територію вирівняли. Це, як наголошують правоохоронці, свідчить про фактичне використання землі не за тим призначенням, для якого її передавали Інституту. Через декілька років ця територія була поділена на дві окремі ділянки, про які йдеться в позові (ймовірно, приблизно у 2021 році, що випливає з матеріалів судових ухвал). Уже під час нової реєстрації в кадастрі для них зазначили категорію «Землі житлової та громадської забудови», хоча первинна ділянка площею 230,1 га до цієї категорії не належала, а відповідний орган не ухвалював рішення про зміну її цільового призначення. На переконання прокурорів, віднесення території колишніх ставків до цієї категорії є неправомірним і відкриває можливості для незаконного будівництва.
З огляду на зазначене Генеральна прокуратура у жовтні подала позов, вимагаючи скасувати державну реєстрацію обох ділянок у Державному земельному кадастрі, припинити право постійного користування Інституту на землю площею 14,5 га та повернути її державі. Із матеріалів справи випливає, що більшу ділянку площею 215,65 га правоохоронці наразі не оскаржують, оскільки вона не потрапляє під котеджну забудову.
15 жовтня 2025 року Господарський суд міста Києва задовольнив заяву Генпрокуратури про забезпечення позову. Суд заборонив передавати обидві ділянки у власність чи користування будь-яким третім особам, а також наклав обмеження на виконання підготовчих і будівельних робіт на землі площею 14,5 га. Зокрема, до завершення спору заборонено огороджувати територію, проводити оранку, земляні роботи, підготовку будівельного майданчика, розчистку, намив ґрунту або піску, знищення рослинності та подібні дії. Такі заходи мають запобігти ситуації, коли навіть у разі перемоги прокурорів у суді ділянка виявиться перереєстрованою або забудованою, що ускладнило б її фактичне повернення державі.
Що кажуть фахівці
Столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк у коментарі КВ пояснив, що аргументи прокуратури ґрунтуються, серед іншого, на тому, що Інститут рибного господарства не мав повноважень розпоряджатися цією землею, оскільки відповідні функції належать Київській міській владі. На його думку, у разі задоволення позову Генпрокуратура зможе ініціювати окреме судове оскарження договору забудови, оскільки буде доведено, що угоду укладав неналежний власник земельної ділянки. Сам Дядюк намагався долучитися до справи як представник благодійної організації «Київський еколого-культурний центр» (БО «КЕКЦ»), щоб допомогти правоохоронним органам, однак суд не задовольнив його заяву.
«Земля була зареєстрована за НААН, хоча розпорядником земель державної власності у столиці є Київська міська державна адміністрація (КМДА, до повномасштабної війни), а зараз міська військова адміністрація (КМВА, під час війни). Тобто, земля мала бути зареєстрована тоді ще за КМДА. На цій підставі прокуратура хоче повернути ці землі у відання КМВА. Ми подавалися від БО “КЕКЦ” щодо входження у цю справу в якості третьої особи на боці позивача, але суддя Сергій Турчин відмовив нам. Хоча тут є суспільний інтерес і резонанс. У мене є враження, що цю справу хочуть “втіхаря” провести, але будемо ходити на засідання і займатися цією справою. Наприклад, ми зможемо подавати апеляційну скаргу (у випадку програшу прокуратури в першій інстанції. – КВ). Однак, шанси повернути цю землю є», – розповів адвокат.
Разом з тим, Олександр Дядюк висловлює сумніви щодо результату розгляду справи у суді першої інстанції. Свої перестороги він пов’язує з тим, що суддя Сергій Турчин раніше розглядав гучну справу про повернення в комунальну власність ділянки 19,72 га біля озера Вирлиця в Дарницькому районі, де ТОВ «Мрія-Інвест» планувало будувати торгово-розважальний центр. Тоді, нагадав адвокат, землю у забудовника вдалося «відстояти» на користь громади лише на рівні апеляційної та касаційної інстанцій, хоча позов прокуратури в першій інстанції цей же суддя відхилив.
«Цю справу також розглядав суддя Турчин. Тоді він відмовив прокуратурі у першій інстанції. Слава богу, ми тоді в апеляції з прокуратурою переломили ситуацію в апеляції та “вишці” (касаційна інстанція. – КВ). Чомусь так виходить, що такі “жирні” земельні справи потрапляють до Турчина», – зазначив Олександр Дядюк.
Крім аналізу поточної ситуації з ділянкою на вул. Обухівській, правозахисник розкритикував і загальний підхід державних наукових установ до управління землями, які закріплені за ними. Як приклад він навів ситуації з уже реалізованими та запланованими забудовами на землях Національної академії наук (НАН) у Голосіївському районі. За словами Дядюка, Академія передає території під забудову на непрозорих умовах, отримуючи натомість лише невеликі частки житлових площ у нових будинках.
«У нас є НАН і НААН. Але ви щось чули про якісь епохальні наукові відкриття за останні роки? Науки в Україні нема, але є Академія наук і Академія аграрних наук. Що вони роблять? На мою думку, вони дерибанять залишки землі та нерухомого майна, яке залишилося ще з радянських часів. Вони укладають інвестиційні угоди [на забудову земель, що знаходяться в їхньому користуванні], але це робиться не на підставі конкурсів. Все робиться “втіхаря”. Я намагався у НАН отримати інформацію, як вони розпоряджаються державними землями, але отримав відповідь, що це – комерційна таємниця. Хоча закон про доступ до публічної інформації говорить, що інформація про розпорядження державним майном не може бути прихованою», – підкреслив Олександр Дядюк.
Передісторія
Ще 18 листопада 1999 року Київська міська рада рішенням №97/599 погодила оформлення права постійного користування ділянкою площею 240,85 га в тодішньому Ленінградському (нині Голосіївському) районі для Інституту рибного господарства Української академії аграрних наук (УААН). До цієї території входила, зокрема, ділянка 230,1 га, яку згодом поділили на дві менші, що фігурують у нинішньому позові. Міськрада визначила цільове призначення: земля мала використовуватися для експлуатації комплексу будівель і споруд Інституту на вул. Обухівській, 135 та дослідного господарства «Нивка».
27 лютого 2006 року Інститут рибного господарства та ТОВ «Нове місто» підписали договір про часткову участь у будівництві житла малої і середньої поверховості по вул. Обухівській, 135-а у Святошинському районі Києва. Згідно з цим документом компанія брала на себе зобов’язання за власні та залучені кошти розробити проєктно-кошторисну документацію та звести житлові будинки з вбудовано-прибудованими приміщеннями на ділянці площею 14,5 га за вказаною адресою. Окрім того, «Нове місто» мало профінансувати процедуру зміни цільового призначення землі. У результаті сторони планували розподілити між собою площі в майбутніх будинках, однак інформація про конкретні пропорції у відкритому доступі відсутня.
14 лютого 2008 року Київська міська державна адміністрація розпорядженням №164 надала дозвіл на проєктування і будівництво житла малої та середньої поверховості на вул. Обухівській, 135 у Святошинському районі (текст цього розпорядження в відкритих джерелах не оприлюднений). Уже 28 грудня 2009 року між ТОВ «Нове місто» та ТОВ «Акцепт Логистик Груп» було підписано угоду про заміну сторони в згаданому договорі, після чого «Акцепт Логистик Груп» перебрало на себе всі зобов’язання попереднього інвестора, фактично ставши новим забудовником території. У квітні 2010 року компанія отримала дозвіл на проведення підготовчих робіт, а в березні 2012 року – дозвіл на будівництво (обидва документи також відсутні у відкритому доступі). За наявною інформацією, повноцінного будівництва на цій землі досі не розпочали – територію огородили, насипали ґрунт та виконали низку земляних робіт.
У липні 2016 року ситуацією зацікавилися правоохоронці. 22 липня Шевченківське управління Нацполіції Києва відкрило кримінальне провадження №42016101100000236 за фактом можливих порушень законодавства під час підготовчих робіт на ділянці площею 14,5 га. Попередньо слідчі дійшли висновку, що реалізація договорів щодо будівництва житла на землях Інституту рибного господарства може свідчити про незаконність відповідних дій.
За інформацією слідства, відповідно до чинного Генплану Києва ця ділянка за функціональним призначенням належить до земель водоймищ та водотоків, тобто до категорії земель водного фонду, де житлове будівництво заборонене нормами Земельного та Водного кодексів України. При цьому в Нацполіції встановили, що до початку робіт не змінювали ні функціонального призначення землі (із земель водного фонду на землі житлової та громадської забудови), ні цільового призначення, передбаченого договором з Інститутом.
Крім того, в ході слідства з’ясували, що на території розміщені державні об’єкти нерухомості Інституту – гідротехнічні споруди, які за законом не підлягають приватизації та передачі в оренду згідно із Законами України «Про приватизацію державного майна» та «Про оренду державного та комунального майна». Слідчі також вказували, що на ділянці знаходилися об’єкти водного фонду – ставки, які Інститут використовував у своїй статутній діяльності, і які, за їхніми даними, були знищені в процесі підготовчих та будівельних робіт. Окремо правоохоронці фіксували відсутність рішень, погоджень та дозволів на списання й знесення гідротехнічних споруд з боку органу управління Інститутом – Національної академії аграрних наук України – та Фонду державного майна, а також відсутність погоджень на забудову земель водного фонду від Держводагентства та інших профільних органів.
«Викладене свідчить про зловживання своїм службовим становищем службовими особами Інституту рибного господарства НААН України, які з метою одержання неправомірної вигоди передали під забудову земельну ділянку площею 14,5 га по вул. Обухівській, 135 на користь ТОВ «Нове місто», ТОВ «Акцепт Логистик Груп», ТОВ «Архітектурне мистецтво» (розробник проєктної документації майбутньої забудови. – КВ), у результаті дій яких протиправно знищено розташоване на ділянках державне нерухоме майно, чим завдано тяжкі наслідки державним інтересам», – зазначали правоохоронці.
У підсумку ж розслідування завершилося без висунення обвинувачень. 20 квітня 2021 року кримінальне провадження було закрито через встановлення відсутності складу кримінального правопорушення.
Під час слідчих дій Інститут рибного господарства надав правоохоронцям низку аргументів, з якими ті погодилися. Зокрема, рішенням Господарського суду Києва від 18 липня 2007 року у справі №35/246 (через давність документ відсутній у публічному доступі) встановили, що частина об’єктів на території землекористування Інституту, для яких раніше визначали прибережні захисні смуги, не є водоймами. Їх було споруджено як елементи селекційної системи риборозведення, але фактично вони ніколи не використовувалися за призначенням і не наповнювалися водою. Крім того, законодавство не передбачає встановлення прибережних захисних смуг для споруд селекційних систем рибницьких підприємств.
Інститут також уточнив, що ще за радянських часів на території площею 14,5 га планували звести селекційну систему риборозведення, основу якої мали становити рибницькі ставки. Однак у 1973 році через несприятливі геологічні та геодезичні умови, пов’язані з нетриманням води та неможливістю наповнення ставків, будівництво зупинили на етапі ландшафтних і земляних робіт. Унаслідок цього селекційну систему не ввели в експлуатацію, не використовували, а водойми фактично не існували.
«Зі вказаного вбачається, що в межах території фактично ніколи не було водних об`єктів, зокрема водоймищ, водотоків та ставків. Відповідно також не встановлювалися у визначеному законом порядку водоохоронні зони та прибережні захисні смуги, а отже вказана територія, не відноситься до земель водного фонду в контексті Земельного кодексу», – повідомили в Інститут рибного господарства.
Правоохоронці також врахували доводи про те, що будівництво житла на ділянці 14,5 га фактично було погоджене Київською міською держадміністрацією відповідно до розпорядження №164 від 14 лютого 2008 року. Окремо слідчі дійшли висновку, що згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) код 03.11 «для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки», який відповідає чинному цільовому призначенню ділянки, та код 02.10 «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури» належать до однієї категорії – земель житлової та громадської забудови.
«Орган досудового розслідування обґрунтованого дійшов висновку, що проведення Інститутом рибного господарства НААН будівництва на вул. Обухівській, 135 у Святошинському районі не вважається порушенням використанням землі за цільовим призначення. Обставини, які були встановлені в ході досудового розслідування, виключають факт спричинення матеріальної шкоди в результаті проведення підготовчих робіт, в ході яких здійснено засипання ґрунтом ставків, будівництво яких зупинено на стадії ландшафтних та земляних робіт та які не були введені в експлуатацію та не перебували на балансі. Це у свою чергу не потребувало прийняття рішень вищестоящим органом про їх знесення», – повідомили слідчі.
Паралельно із кримінальним провадженням у вересні 2017 року Інститут рибного господарства звернувся до Господарського суду Києва з позовом про розірвання договору з ТОВ «Акцепт Логистик Груп». Установа наполягала, що компанія не профінансувала зміну цільового призначення ділянки 14,5 га, що є істотним порушенням умов угоди. Однак 4 жовтня 2017 року суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, а 6 грудня того ж року Київський апеляційний господарський суд залишив рішення без змін. Судді погодилися з позицією, яку раніше зайняла поліція: будівництво на цій території (у майбутньому) не вважається використанням землі не за призначенням і з урахуванням розпорядження КМДА №164 від 14 лютого 2008 року є правомірним.
Про фігурантів
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ «Акцепт Логистик Груп» зареєстрували у липні 2007 року. Керівником фігурує Володимир Токмаков, засновником – кіпрська компанія «Елакол Девелопментс Лімітед», а кінцевими бенефіціарними власниками вказані громадяни Литви Раймондас Туменас, Марина Познякова, Агне Рузгіене та киянин Іван Молчанов.
За класифікацією Youcontrol, ТОВ «Акцепт Логистик Груп» одночасно належить до групи компаній «BT INVEST» та до групи «родини Владислави Молчанової». Основний напрямок діяльності першої групи, до якої входить близько сотні українських підприємств, – управління девелоперськими та роздрібними проєктами. В Україні «BT INVEST» контролює мережу магазинів «Novus», компанію «Best Imports», що займається імпортом продукції для цієї мережі, а також девелоперську компанію «Stolitsa Group». Ключовими особами групи є згадані литовські бізнесмени Раймондас Туменас, Марина Познякова та Агне Рузгіене.
Група «родини Владислави Молчанової» об’єднує понад вісім десятків компаній, що працюють переважно у сферах будівництва та нерухомості. Головним активом цієї групи також є девелоперська компанія «Stolitsa Group». До ключових осіб належать бізнесвумен Владислава Молчанова та її син Іван Молчанов.
Варто зазначити, що Владислава Молчанова в період з 2003 по 2008 рік була співвласницею ТОВ «Нове місто» – першого інвестора проєкту забудови на вул. Обухівській. Нинішня керівниця цієї компанії Тамара Подкідишева у різний час очолювала кілька підприємств, пов’язаних з Молчановою, зокрема ТОВ «Будпромінфрасервіс» і ТОВ «Осетер України». Співвласником останньої структурі разом з Владиславою Молчановою є росіянин Юрій Кіташин, який займається промисловим вирощуванням риби у Росії та є (або був) членом експертної ради при комітеті «совєта фєдєрації по рибоводним комплєксам».
КВ неодноразово повідомляла, що значна частина об’єктів «Stolitsa Group» на столичному Виноградарі зводилася і продовжує будуватися на підставі інвестиційних договорів з державним підприємством «НД ВА “Пуща-Водиця”» (агрокомбінат «Пуща-Водиця»). У такий спосіб у районі зводять, серед іншого, житлові комплекси «Варшавський», «Варшавський-2», «Варшавський-3» та «Варшавський плюс».
У Нацполіції інформували про можливе незаконне відчуження пов’язаних із цими проєктами земельних ділянок і зазначали, що їхня ринкова вартість значно перевищує обсяг житла, який забудовники пообіцяли агрокомбінату як оплату за інвестдоговори. З огляду на це, державному підприємству могли завдати значних збитків, йшлося навіть про ризик доведення його до банкрутства. У судах триває низка процесів щодо оскарження цих угод, які, за даними слідства, могли укладати з порушенням законодавства, у тому числі без погодження Кабінету Міністрів.
Одна з найгучніших історій, пов’язаних із компаніями Владислави Молчанової, отримала розвиток на початку вересня 2025 року. Тоді НАБУ та САП повідомили забудовниці, її бізнес-партнеру, колишньому народному депутату від Партії регіонів Юрію Іванющенку та іншим фігурантам про підозри у справі ймовірних схем із земельними ділянками загальною площею 18 га під київським ринком «Столичний» (Софіївська Борщагівка). Слідство вважає, що за участі посадовців Держгеокадастру ці особи незаконно приватизували землю, яка раніше перебувала у користуванні агрокомбінату «Пуща-Водиця», а згодом переоформили її на пов’язаних осіб. Молчанова називає провадження замовним і заявляє про намір захищати своє «чесне ім’я та репутацію», а її оточення, за даними правоохоронців, намагається перешкоджати слідчим діям. Зокрема, її цивільний чоловік Сергій Коровченко намагався оскаржити вилучення телефону з листуванням із забудовницею, мотивуючи це тим, що він є її адвокатом і таке спілкування нібито захищене адвокатською таємницею.
Паралельні конфлікти тривають і навколо земель інших наукових установ НАН України, про які згадував Олександр Дядюк. Забудовами таких ділянок, переважно у Києві, займаються або планують займатися компанії з орбіти «КСМ-Груп». Найбільш показовою є ситуація в Голосіївському районі столиці, де нині будують чотири з шести житлових комплексів, девелопером яких виступає «КСМ-Груп». Роботи ведуться попри судові спори й протести місцевих мешканців.
Генеральна прокуратура, зокрема, у двох судових справах намагається повернути державі ділянку площею 5,69 га на проспекті Академіка Глушкова, 65, що прилягає до Національного природного парку «Голосіївський» і перебуває в користуванні Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН. На цій території компанія ТОВ «Юг-проект» з орбіти «КСМ-Груп» планує звести багатоповерхові житлові будинки. Претензії прокурорів стосуються відсутності погодження КМДА на відведення землі під забудову та зміни її категорії в інтересах девелопера. Генпрокуратура наголошує, що будівництво на цій заповідній території суперечить закону, оскільки вона більш ніж на 96,6% вкрита зеленими насадженнями, які будуть знищені під час робіт.
Паралельно ТОВ «Юг-проект» домагається внесення змін до містобудівних умов і обмежень щодо висотності забудови на цій ділянці: компанія прагне отримати дозвіл на зведення будинків до 31 поверху замість погоджених раніше 14–15. Для цього забудовник очікує результатів експертизи, яка має остаточно визначити, чи підлягає ця земля житловій або громадській забудові і чи входить вона до складу НПП «Голосіївський».
Подібні ситуації фіксують і в інших частинах міста. У 2023 році Нацполіція відкрила кримінальне провадження щодо можливих зловживань під час забудови більш як 6,9 га землі на вул. Василя Степанченка та бульварі Академіка Вернадського у Святошинському районі. Земля перебуває у користуванні структур НАН України, а будівництво здійснюють компанії, що входять до «КСМ-Груп». Правоохоронці вказують, що житлові будинки зводять у порушення Генерального плану Києва, цільового призначення ділянок і без належних дозволів ДІАМ.
Департамент земельних ресурсів КМДА з 2 квітня 2021 року очолює Валентина Пелих. Загалом напрямок земельних відносин у Києві перебуває в зоні відповідальності заступника голови КМДА Владислава Андронова.
Інститут рибного господарства НААН України очолює доктор сільськогосподарських наук, професор Ігор Грициняк, який обіймає посаду директора з січня 2006 року. Національну академію аграрних наук (до 2010 року – Академія аграрних наук України) з 2013 року очолює Ярослав Гадзало, який раніше працював у різних органах влади Львівської області, зокрема був головою Львівської облради у 2001–2002 роках і заступником міністра аграрної політики України у 2007–2010 роках. Академія підпорядковується Кабінету Міністрів України, який з 17 липня 2025 року очолює Юлія Свириденко.
