У столиці та на її околицях знову спалахнув земельний конфлікт – Київська міськрада та Київоблрада оскаржують одна одну у суді через 0,22 га землі на околиці Гостомеля. На кону – не лише питання оренди чи власності, а й відсутність законодавчо затверджених меж столиці, яка вже десятиліттями стикається з подібними суперечками.
6 серпня 2025 року у Шостому апеляційному адмінсуді розглядатиметься справа №640/14803/20, у якій Київрада намагається скасувати рішення Київоблради від 19 грудня 2019 року щодо затвердження нових меж Гостомеля. Йдеться про те, що до території селища без згоди столиці включили ділянку, яку Київська громада вважає своєю власністю ще з 1956 року та яку у 2007 році здали в оренду для будівництва та обслуговування павільйону-кафе з автостоянкою.
У обласній раді ж переконують – погодження щодо передачі цієї ділянки було ще у 2013-2017 роках, а всі процедури проведено за погодженням столичних чиновників. Київрада, своєю чергою, наполягає: для легітимності рішень щодо меж потрібне затвердження Верховною Радою, якого так і не було. Міські юристи також стверджують, що погодження окремих департаментів не може замінити рішення депутатського корпусу Києва.
Суд першої інстанції уже став на бік міської влади, однак апеляція може змінити ситуацію – і незалежно від її рішення, справа навряд чи завершиться без касації.
Суть суперечки
Основна причина подібних конфліктів – невизначеність кордонів столиці. Чиновники орієнтуються на межі “умовно”, а офіційного затвердження меж Києва парламентом так і немає. Це породжує численні судові процеси не тільки з Гостомелем, а й з Коцюбинським, Гнідином, Козином та іншими сусідніми громадами.
Зокрема, історія з Коцюбинським – ще один яскравий приклад: райрада Бучі без погодження Києва затвердила розширення селища на майже 3 тисячі гектарів Біличанського лісу, після чого міськрада столиці подала позов і виграла справу у Верховному Суді. Схожі ситуації неодноразово виникали з іншими приміськими радами, які передавали у приватну власність або розширювали власні території коштом київських земель.
Контекст та наслідки
Відсутність затверджених меж ускладнює ефективне управління територіями та створює додаткове підґрунтя для корупційних ризиків. Попри неодноразові спроби міської ради погодити “новий” проект землеустрою, узгодження з боку області, Держгеокадастру та Верховної Ради так і не отримано. В результаті суперечки продовжують множитися і потрапляти до судів.
Тим часом у Київській області змінюється керівництво, а у Гостомелі нові очільники працюють вже у статусі військової адміністрації. Проблема з кордонами столиці лишається актуальною і для бізнесу, і для жителів – адже від неї залежать інвестиції, розвиток інфраструктури, доступ до послуг та фінансування з бюджету.
Поки що ж, схоже, “безмежність” Києва – не метафора, а юридична реальність, яка триматиме у напрузі владу, громади та бізнес ще не один рік.
