Крапку в резонансній справі щодо спроби забудови історичного ареалу Києва поставлено. Касаційний господарський суд підтримав позицію столичної прокуратури у суперечці з ТОВ “Апартбудгруп”. Тепер компанія зобов’язана не лише звільнити 15 соток на вулиці Катерини Білокур, 6-Д, а й знести розташований там об’єкт — звичайний сміттєзбірник, який спритно видавали за повноцінну нежитлову будівлю для отримання прав на землю.
Правоохоронцям вдалося довести абсурдність первинної реєстрації майна. З’ясувалося, що “перший” власник споруди фізично не міг її побудувати, адже народився лише через вісім років після того, як об’єкт нібито ввели в експлуатацію у 1964 році. Окрім аномалій у біографії забудовника, суд врахував статус території. Ділянка входить до меж пам’ятки ландшафту “Історичний ландшафт Київських гір і долини річки Дніпра”, де будь-яке будівництво багатоповерхівок прямо заборонено законом.
Історія судових перегонів тривала понад рік. Господарський суд Києва ще 26 березня 2025 року задовольнив позов прокурорів, а у вересні того ж року апеляційна інстанція підтвердила це рішення. Попри намагання ТОВ “Апартбудгруп” скасувати вердикти у касації, засідання 31 березня 2026 року завершилося на користь громади. За інформацією активіста Дмитра Перова, забудовнику остаточно відмовили в задоволенні скарги.
Як зазначає пам’яткоохоронець, за цією адресою планували звести цілий житловий комплекс. Проєкти, що з’являлися ще з 2007 року, передбачали спорудження п’яти 16-поверхових веж із паркінгами прямо посеред історичного кварталу авторства архітектора Анатолія Добровольського.
Махінація почалася влітку 2022 року, коли нотаріус Дар’я Вербовська зареєструвала право власності на будівлю площею 192,8 кв.м за Максимом Приймою лише на основі техпаспорта. Вже у 2023 році цю нерухомість внесли до статутного капіталу новоствореного ТОВ “Апартбудгруп”. Це стало формальним приводом для чиновників КМДА підготувати проєкт рішення про передачу дорогоцінної землі в оренду без аукціону — під приводом “обслуговування майна”.
Цікаво, що у серпні 2024 року внутрішні юристи Київради попереджали про ризики. Вони вказали, що площа ділянки майже у вісім разів перевищує розмір самої споруди. Втім, це зауваження не зупинило земельне лобі, і проєкт рішення продовжував циркулювати в кулуарах мерії, хоча так і не був остаточно проголосований депутатами.
Паралельно справою зацікавилася Нацполіція, відкривши провадження за статтями про самоправство та підробку документів. Ініціатором заяви виступило Держказначейство, чия будівля-пам’ятка розташована всього за кілька десятків метрів. Оскільки казначейство є об’єктом критичної інфраструктури, поява поруч масштабного будівництва прямо загрожувала національній безпеці та порушувала 20-метрову охоронну зону пам’ятки.
Суд наклав арешт на майно ще у листопаді 2024 року, заблокувавши будь-які роботи. Хоча забудовник апелював до статусу “добросовісного набувача”, прокурори розбили цю лінію захисту. Вони довели: техпаспорт БТІ не є документом, що підтверджує законність будівництва, а використання землі без належного оформлення договору є порушенням.
ТОВ “Апартбудгруп” — структура молода, створена восени 2023 року. Її бенефіціаром наразі є Олексій Грибенюк, проте в ланцюжку керівників фігурував і згаданий вище Максим Прийма. Ця справа є класичним прикладом так званої “туалетної схеми”, яку роками використовують у столиці для дерибану землі.
Механізм простий, але ефективний:
- на комунальній землі реєструється право власності на дрібну споруду (сарай, гараж або сміттєзбірник);
- власник майна отримує право на оренду величезної ділянки навколо без конкурентних торгів;
- цільове призначення землі змінюється під будівництво багатоповерхівок.
Подібні випадки зафіксовані на вулицях Кондукторській, Академіка Шалімова та Адама Міцкевича. Прокуратура наразі намагається через суди скасувати ці землевідводи, попри те, що депутати Київради систематично ігнорують негативні висновки власних юристів при голосуванні за такі проєкти.
Ситуація досягла піку у лютому 2025 року, коли НАБУ розпочало операцію “Чисте місто”. Підозри отримали впливові посадовці, серед яких заступник голови КМДА Петро Оленич та голова земельної комісії Михайло Терентьєв. Слідство вважає, що за цими схемами стояли “смотрящі”, зокрема Денис Комарницький, який наразі перебуває за межами країни.
Після гучних затримань у мерії заговорили про “замітання слідів”. Почали з’являтися проєкти рішень про скасування оренди для компаній “Дорадо” чи “Смарт Пропертіс”, але реальних результатів це поки не принесло. Водночас прокуратура викриває нові “будівлі-примари”, як-от на вулиці Спаській, де нерухомість площею понад 500 квадратів існувала лише на папері.
Щоб зупинити земельну корупцію, Київрада намагалася впровадити новий Порядок розгляду земельних питань. Документ мав заборонити депутатам відхиляти зауваження юристів. Проте ухвалення Порядку у другому читанні загальмувалося, а правові колізії та людський фактор залишаються головними перешкодами на шляху до прозорого ринку столичної землі.
