У межах обговорення можливого завершення війни Україна стикається з принциповими розбіжностями щодо окремих регіонів. Російська сторона, за словами президента Володимира Зеленського, не погоджується на відведення військ із Херсонської та Запорізької областей.
Про це глава держави заявив під час зустрічі з журналістами, коментуючи напрацювання так званого мирного плану та позиції сторін.
Президент наголосив, що США не ставлять Україні жорстких ультимативних термінів для ухвалення угоди, однак зацікавлені в якнайшвидшому завершенні війни. Водночас сам документ, над яким ведеться робота, ще не є фіналізованим.
Що передбачає базовий мирний план
За словами Зеленського, нині йдеться про комплекс документів, основою яких є базовий план із 20 пунктів. Частина положень залишається відкритою, адже вони залежать від узгодження ключових позицій.
Одним із фундаментальних питань залишаються території. Президент підкреслив, що остаточне рішення щодо них має ухвалювати народ України.
«Питання територій буде вирішувати народ України. У форматі виборів чи у форматі референдуму», – зазначив Володимир Зеленський.
Непогоджені позиції та Запорізька АЕС
Серед ключових розбіжностей президент назвав дві позиції, які наразі не вдалося узгодити:
- статус територій Донеччини;
- майбутнє Запорізької атомної електростанції.
За словами Зеленського, росіяни наполягають на збереженні контролю над ЗАЕС, тоді як американська сторона пропонує варіант спільного управління. Деталі такого формату поки що не опрацьовані.
Водночас у проєкті документа йдеться про відхід російських військ із Харківщини, Сумщини та Дніпропетровщини. Натомість у Херсонській і Запорізькій областях російська сторона відмовляється відводити свої підрозділи.
Сумнівні компроміси щодо Донеччини
Президент розповів про бачення американської сторони щодо Донеччини. Воно передбачає вихід українських військ з окремих територій області за умови, що російські війська туди не зайдуть.
Така зона, за попередніми ідеями, могла б отримати статус «вільної економічної» або «демілітаризованої». Проте питання управління цією територією залишається відкритим.
«Якщо одні війська мають відходити, а інші війська залишаються стояти, де стоять, то що саме стримає ці інші, російські війська, від того, що вони підуть далі? Або від того, щоб вони під виглядом “цивільних” інфільтрувалися у “вільну економічну зону” і взяли її під контроль?» – зауважив президент.
Припинення вогню та позиція сторін
Після перемовин із російською стороною США вважають, що повне припинення вогню можливе лише після підписання рамкової угоди. Україна ж наполягає на іншій послідовності.
Позиція Києва полягає в тому, що спочатку має бути припинення вогню, а вже потім – підписання будь-яких угод. Паралельно триває робота над надійними гарантіями безпеки.
«Вважаю, ми з Америкою підпишемо угоду щодо економіки та відбудови. Наразі економічна угода розробляється. Далі – розробимо дієві гарантії безпеки і зможемо підписати. Це буде підписуватися одночасно», – пояснив Зеленський.
Чисельність ЗСУ та соціальні питання
Президент також повідомив, що поточна редакція американського плану передбачає обмеження чисельності Збройних сил України на рівні 800 тисяч військовослужбовців.
«Були різні цифри… У 2022 році говорили про 40 тисяч чи 50 тисяч. На сьогоднішній день у документі є реальна чисельність – 800 тисяч. Це узгоджено з військовими», – зазначив глава держави.
Він додав, що питання підвищення зарплат військовим напряму залежить від можливостей додаткового бюджету, який Україна зможе залучити.
Таким чином, робота над мирними домовленостями триває, однак ключові розбіжності щодо територій і безпекових гарантій залишаються невирішеними.
