У Києві набирає обертів розслідування серії корупційних справ проти посадовців ПрАТ “АК “Київводоканал” та його постачальників. Мова йде про мільйонні збитки бюджету, хабарі та сумнівні закупівлі коагулянтів для очищення води.
За даними Нацполіції, у першій справі йдеться про закупівлю 1,6 тис. тонн хлориду заліза у ТОВ “Гідрохім” за 24,8 млн гривень. Проте компанія фактично поставила менше половини обсягу – 705 тонн – куплених у українського виробника за значно нижчою ціною 11,5 тис. гривень за тонну, але продала “Київводоканалу” за 15,5 тис. гривень, імітуючи угорське походження.
Слідство встановило підробку супровідних документів – ТТН, видаткових накладних та сертифікатів якості. Як наслідок, столичний бюджет втратив понад 3 млн гривень. Правоохоронці вже повідомили про підозри чотирьом фігурантам, серед яких керівниця ТОВ “Гідрохім” Олена Філатова.
За даними слідства, під час обшуку офісу компанії в Кременчуці Філатова намагалася знищити документи, “викидаючи їх у вікно з метою унеможливлення відшукання”.
У ще одній справі правоохоронці досліджують закупівлі коагулянтів сімома компаніями для КП “Київтеплоенерго” та “Київводоканалу”. Слідство виявило фіктивні фінансові операції та завищення вартості контрактів удвічі, що спричинило збитки на 78,2 млн гривень.
Серед підозрюваних у цьому провадженні – генеральний директор “Київводоканалу” Олег Лисюк. Під час обшуку його сейфу вилучили 178,5 тис. доларів та 20 тис. євро, а також документи, що свідчать про наявність у нього та його оточення майна, яке значно перевищує офіційні доходи.
Третя справа стосується головного інженера ПрАТ “АК “Київводоканал” Євгена Шкадро, якого обвинувачують у отриманні 225 тис. гривень за пришвидшене підключення будівлі до водопостачання. Спочатку посадовець оцінював свої послуги у 42 тис. гривень, але згодом “апетити” зросли. Санкції статті передбачають обмеження або позбавлення волі до трьох років.
Фінансові зловживання “Київводоканалу” не нові. Наприклад, у 2023 році Нацполіція розпочала розслідування щодо співпраці з ТОВ “Укрбудпр” та КП “Київтеплоенерго”, де вивели через фіктивні компанії частину 534 млн гривень міського бюджету.
Також суд розглядає справу щодо закупівлі глибинних насосів у 2019–2020 роках, де втрати “Київводоканалу” склали 3,29 млн гривень. Ексдиректор управління капбудівництва Антон Буяр може опинитися під судом через реконструкцію водопровідної мережі в Оболонському районі, де компанія втратила понад 3 млн гривень.
ПрАТ “АК “Київводоканал” частково комунальне – 25,46% акцій належить Києву, 67% – ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг”. Фактично контроль над водоканалом та іншими комунальними монополістами мають люди, пов’язані з колишніми та діючими політиками, зокрема братами Супруненками та оточенням Сергія Льовочкіна.
З 1 листопада 2023 року генеральним директором компанії є Олег Лисюк, а роботою підприємства вже багато років опікується заступник мера Києва Петро Пантелеєв.
У 2024 році Київрада дозволила створити нове КП “Київводоканал” та припинити договір з ПрАТ. Мета – впорядкувати фінансові проблеми та зупинити “бюджетні дірки”. Однак підприємство наразі існує лише на папері і поки що не виконує жодних функцій.
Скандали довкола столичного водоканалу продовжують нагадувати, що контроль за комунальними грошима – справа не тільки бюрократична, а й ризикована для бюджету та репутації міста.
