Київська міськрада ухвалила масштабні зміни до програми реалізації містобудівної політики, продовживши її до 2028 року та піднявши фінансування до рекордних майже 397 млн грн. Рішення, за яке проголосували 76 депутатів, не лише відкриває нові напрями робіт, а й загострює давні питання щодо прозорості використання бюджетних коштів та законності залучення комунальних підприємств.
Фінансовий апетит програми зріс удвічі
Після чергового коригування загальна вартість програми збільшилася з 172 млн до 396,9 млн грн, більша частина яких – кошти міського бюджету. Найдорожчими напрямами стали:
199,9 млн грн – на розроблення та внесення змін до Генплану Києва;
142,3 млн грн – на створення плану фізичної безбар’єрності по всьому місту.
При цьому фінансування робіт над Генпланом фактично відкладене до 2027 року. Саме тоді планують витратити останні 89,1 млн грн, а готовий результат обіцяють наприкінці того ж року.
Безбар’єрність за 142 мільйони
Новий пункт програми – розроблення плану фізичної безбар’єрності – став майже найбільшим бюджетним “споживачем”. Тільки у 2025 році на нього виділили 27,6 млн грн, хоча річний бюджет збільшили лише на 20 млн – різницю покрили шляхом зменшення фінансування інших заходів.
У рамках проєкту місто планує:
повний аудит доступності інфраструктури у всіх районах;
аналіз маршрутів транспорту, роботи лікарень, освітніх та торгівельних закладів;
створення інтерактивної карти безбар’єрності;
впровадження адаптованої навігації та удосконалення громадського транспорту—від низькопідлогових автобусів до тактильних смуг і систем оповіщення.
Влада наголошує: брак статистичних даних ускладнює розвиток безбар’єрного середовища, тому аудит має стати основою майбутніх змін.
Генплан: дорожче, довше і з невизначеним результатом
Зміни до Генерального плану Києва названі одним із найважливіших завдань. Але станом на сьогодні фактичного прогресу – мінімум.
Раніше програма передбачала понад 110 млн грн на ці роботи у 2024–2025 роках. Тепер на 2025 рік залишили символічні 100 тис. грн, а майже всі витрати перенесли на 2027-й. Таким чином строки підготовки змін до Генплану офіційно змістилися приблизно на два роки.
Юрист: Київ генерує хаос через юридичні колізії та привілей для КП
Столичний юрист Дмитро Калько, який системно досліджує проблеми міських програм, вважає, що корінь хаосу в містобудуванні – у невідповідності ДПТ чинному Генплану та у законодавчих прогалинах, які дозволяють чиновникам діяти на власний розсуд.
Він наводить приклад: чинний Генплан містить категорію “садибна забудова”, якої вже давно немає в законодавстві. Через це ДПТ, які мають лише уточнювати Генплан, фактично не можуть цього зробити. Саме така причина призвела до скасування ДПТ Мінського масиву.
Калько також звертає увагу на іншу проблему – незаконне, на думку АМКУ та судів, залучення комунальних організацій як співвиконавців міських програм. Зокрема, КО “Київгенплан” отримує привілей доступу до бюджетних коштів без конкуренції. Такий підхід, за словами юриста, створює ризики завищених цін і “ручного” розподілу коштів.
“Без тендерів КП самі формують собі обсяги робіт і встановлюють ціни. За відсутності конкуренції це прямий шлях до переплат”, — наголошує він.
Програма, яка майже не працювала
Попри амбітні плани, у перші дев’ять місяців 2025 року на реалізацію програми витратили… 0 гривень. Хоча на той момент на неї було закладено понад 10 млн грн.
Щоб не публікувати порожній звіт, департамент містобудування вказав щонайменше формальні кроки: підготовку завдання на розробку змін до Генплану, підписаного у березні мерією та профільними архітекторами. Це стало наслідком торішньої відмови від розробки “нового Генплану Черновецького” і повернення до внесення змін у чинний документ 2002 року.
Що далі?
Після оновлення програми Київ отримує одразу дві масштабні цілі: модернізацію Генплану та створення повністю прозорої й доступної міської інфраструктури. Однак поряд із цим залишаються запитання:
чи будуть усунуті юридичні колізії?
чи змінять правила залучення комунальних підприємств?
чи вдасться місту ефективно освоїти майже 400 млн грн, якщо у попередні роки програма буксувала на місці?
Поки що відповідей немає. Відомо лише одне: Київ отримав ще три роки і значно більший бюджет, щоб нарешті навести лад у власній містобудівній політиці.
