Київрада затвердила нову Комплексну міську цільову програму екологічного благополуччя столиці на 2026-2028 роки із загальним обсягом фінансування 7,5 млрд гривень. Основними розпорядниками коштів знову стануть КО “Київзеленбуд” та КП “Плесо”, які вже не раз фігурували в корупційних провадженнях.
Рішення ухвалили 18 грудня 2025 року. Проєкт програми, зареєстрований у міськраді 25 вересня під №08/231-813/ПР, підготував Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА. За документ проголосували 75 депутатів.
Фінансові пріоритети: зелені зони, пляжі та капремонти
На три роки місто планує витратити:
- 2,4 млрд гривень у 2026 році;
- 2,5 млрд гривень у 2027 році;
- 2,6 млрд гривень у 2028 році.
Із загальної суми 7,5 млрд гривень 7,2 млрд мають надійти безпосередньо з міського бюджету, ще 326,9 млн планують залучити з інших джерел.
Найбільший блок видатків стосується утримання зелених зон. На догляд за понад 7,8 тис. га парків, скверів та інших насаджень передбачено 4,3 млрд гривень. Виконавцем цих робіт визначено КО “Київзеленбуд” і підпорядковані йому районні КП УЗН.
Другим за обсягом фінансування став напрям із забезпечення належного стану пляжів і зон відпочинку біля водойм. На 602,4 млн гривень КП “Плесо” повинно утримувати близько 1,1 тис. га відповідних територій.
Ще 419,5 млн гривень закладено на капітальний ремонт парків, скверів та інших об’єктів зеленого господарства, де замовником робіт також визначено “Київзеленбуд”.
Окремими рядками програми прописані такі напрямки:
- 193,1 млн гривень – забезпечення умов безпечного відпочинку на водних об’єктах;
- 166,5 млн – обстеження зелених насаджень, санітарна очистка пошкоджених, сухостійних та аварійних дерев;
- 144,8 млн – організаційні, координаційні та управлінсько-адміністративні функції з утримання та благоустрою зелених насаджень (зокрема придбання спецтехніки, облаштування освітлення в зелених зонах);
- 80 млн – вирощування та дорощування саджанців дерев і чагарників для передачі районним КП УЗН;
- 75 млн – заходи з озеленення міста та влаштування поливо-зрошувальних систем;
- 60,2 млн – обстеження та розчистка русла річки Либідь і приведення його до належного стану;
- 60 млн – реконструкція та благоустрій парку “Орлятко” в Солом’янському районі;
- 52,8 млн – стерилізація, вакцинація та післяопераційне утримання безпритульних тварин.
Офіційна мета програми та виконавці
У документі наголошується, що програма має сформувати сучасне, безпечне та екологічно збалансоване міське середовище. Йдеться не лише про природоохоронні заходи, а й про контроль за утриманням домашніх тварин та гуманне регулювання чисельності безпритульних.
Метою визначено “формування екологічно збалансованого та комфортного міського середовища шляхом впровадження інноваційних підходів до охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та підвищення рівня екологічної безпеки, здійснення контролю за утриманням домашніх тварин та регулювання чисельності безпритульних тварин у Києві гуманними методами, створення безпечного публічного простору у місті, формування свідомого та відповідального ставлення мешканців столиці до міського середовища”.
Відповідальним виконавцем програми визначено Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА. Серед співвиконавців, окрім “Київзеленбуду” та “Плеса”, зазначені КП “Київська міська лікарня ветеринарної медицини”, КП “Київський міський будинок природи” та інші установи. Діяльність департаменту наразі координує заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
Попередня програма: грошей більше, ніж виконаних заходів
Нині в Києві ще діє аналогічна програма екологічного благополуччя на 2022-2025 роки, ухвалена Київрадою у жовтні 2021 року. Первісно її бюджет становив 8,8 млрд гривень, з яких 4,1 млрд планували витратити на утримання зелених зон.
Коригування до програми вносили лише один раз, у липні 2023 року. Тоді було змінено назву відповідального виконавця на нинішній департамент та частково перерозподілено видатки між роками без суттєвої зміни загального обсягу фінансування.
На відміну від багатьох інших міських цільових програм, питання грошей тут майже не стояло. У 2022 році при плані 1,9 млрд гривень фактично витратили 1,38 млрд (1,29 млрд з міського бюджету). Найбільша частина коштів, 832 млн гривень, пішла на утримання зелених зон.
У 2023 році фінансування зросло: при плані 2,3 млрд гривень було освоєно 2 млрд, з них 1,1 млрд – знову на догляд за парками та скверами. Водночас із 44 запланованих заходів 19 так і не реалізували, тоді як на частину інших напрямків видатки перевищили задекларовані обсяги.
Схожа ситуація склалася й у 2024 році. Місто витратило 2,3 млрд гривень при запланованих 2,2 млрд, у тому числі за рахунок коштів самих підприємств. При цьому не були виконані 22 із 58 заходів, натомість окремі проєкти отримали значно більші фінансові вливання, ніж передбачалося.
Серед прикладів – розчистка та благоустрій озера Синє (9,9 млн плану проти 20,8 млн фактичних витрат), озеленення міста та влаштування поливо-зрошувальних систем (10 млн проти 34,7 млн), а також традиційно найбільша стаття – утримання зелених зон (1,1 млрд плану проти 1,2 млрд факту). Окремою високовартісною позицією було утримання лісопаркової зони, на що витратили 210,9 млн гривень.
За дев’ять місяців 2025 року, за проміжними даними, на реалізацію поточної програми вже витратили 1,36 млрд гривень (1,26 млрд з міського бюджету) при річному плані в 2,3 млрд. І тут пріоритети залишилися незмінними: 886,4 млн гривень пішло на утримання зелених зон, 162,5 млн – на лісопаркову зону, 110,5 млн – на утримання пляжів та зон відпочинку біля водойм.
Корупційний фон: “Київзеленбуд”, “Плесо” та “екологічні” дозволи
КО “Київзеленбуд” і КП “Плесо”, які знову стали головними бенефіціарами нової програми, вже неодноразово опинялися у фокусі уваги правоохоронців.
На початку 2025 року Державне бюро розслідувань відкрило провадження щодо можливого отримання “відкатів” керівництвом “Київзеленбуду”. За попередніми даними слідства, зафіксовано п’ять епізодів надання неправомірної вигоди на загальну суму 3,47 млн гривень від двох компаній та одного підприємця. Загалом, за інформацією прокуратури, посадовці комунального об’єднання могли розраховувати заробити близько 25 млн гривень.
Схема, за версією слідчих, полягала у сплаті підрядниками до 15% суми договору за підписання актів виконаних робіт та за можливість подальшої співпраці з “Київзеленбудом”. Йшлося, зокрема, про проєкти з озеленення територій та облаштування поливо-зрошувальних систем біля Північного мосту та в парку “Відрадний”.
Підозри у справі вже вручені щонайменше трьом колишнім посадовцям комунального об’єднання, серед яких ексгендиректор Юрій Бахмат, його перший заступник Олексій Лукаш та двоє бізнесменів, які співпрацювали зі структурою. За інформацією слідства, схему вдалося викрити завдяки тим підрядникам, які відмовилися миритися з умовами неофіційних “відсотків”.
У серпні 2025 року новий корупційний епізод сплив уже навколо КП “Плесо”. Виконувачу обов’язків гендиректора підприємства В’ячеславу Савицькому повідомили про підозру в службовому підробленні та розтраті бюджетних коштів на 1,7 млн гривень. Його звинувачують у незаконному перерахуванні коштів ТОВ “Гео-Макс” за розроблення документації щодо меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг трьох пляжів на островах Труханів та Венеціанський.
Правоохоронці вважають, що така документація для островів взагалі не була потрібна, адже ці території вже мають статус зон із обмеженим господарським використанням. Ще навесні 2024 року Генпрокуратура в судовому порядку домоглася визнання відповідного договору недійсним. У міській адміністрації раніше наполягали, що документація відповідає законодавству, однак ця позиція не переконала слідство.
Окремий блок розслідувань стосується видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин у повітря. Поліція розслідує факти отримання хабарів посадовцями КМДА за такі дозволи. Ще півтора року тому до суду скерували справу щодо колишньої заступниці тодішнього управління екології та природних ресурсів і двох бізнесменів, які організували отримання неправомірної вигоди від понад десятка компаній. Суми хабарів, за даними слідства, сягали від 500 до 1000 гривень за одне джерело викиду.
Наприкінці 2024 року підозру у цій же справі отримав і тодішній керівник Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний. Йому закидають роль одного з організаторів схеми та створення штучних перепон для підприємців, щоб ті не могли безоплатно оформити дозволи на викиди.
Після отримання підозри Возний пропрацював на посаді ще кілька місяців і був звільнений, зокрема й під тиском громадськості. З 31 травня по 28 жовтня 2025 року обов’язки директора департаменту виконував його заступник Сергій Сабуров. Згодом керівником на правах в.о., а з 5 грудня 2025 року вже повноцінним директором, став Павло Іванов, який раніше очолював Держекоінспекцію Столичного округу та Департамент природно-заповідної справи і біорізноманіття Міндовкілля.
На тлі цих історій нова програма екологічного благополуччя з мільярдними бюджетами може стати черговим тестом для столичної влади – як на реальну ефективність природоохоронної політики, так і на здатність запобігати корупційним зловживанням у сфері, яка роками залишається “ласим шматком” для освоєння коштів.
