Київрада затвердила бюджет столиці на 2026 рік із дефіцитом майже 7 млрд гривень та традиційним набором пріоритетів. Найбільше коштів піде на освіту, транспорт і соціальний захист, а окремою лінією пройшли суперечки навколо підтримки ЗСУ та справжніх бюджетних акцентів міської влади.
Рішення ухвалили на пленарному засіданні напередодні, одночасно внісши зміни до Програми економічного та соціального розвитку Києва на 2024–2026 роки. За бюджет і коригування ПЕСР проголосували відповідно 92 та 90 депутатів.
Доходи міської скарбниці у 2026 році заплановані на рівні 106,3 млрд гривень, видатки – 113,2 млрд. Таким чином, місто заходить у новий фінансовий рік із дефіцитом близько 6,9 млрд гривень. Для порівняння: початковий бюджет-2025 ухвалювали з формальним профіцитом, однак уже до грудня його розрив сягнув понад 15 млрд.
Куди підуть основні гроші
Структура видатків, за оцінкою профільних департаментів, залишається класичною для столиці. Найбільший шмат бюджету знову отримує освіта.
- Освіта – майже 38 млрд гривень
- Транспорт і дорожнє господарство – близько 21 млрд гривень
- Соціальний захист – 11 млрд гривень
- Житлово-комунальне господарство – майже 7,5 млрд гривень
- Охорона здоров’я – 7,3 млрд гривень
За словами директора департаменту фінансів Володимира Репіка, значна частина транспортних витрат – це компенсація різниці між реальними витратами комунальних перевізників і чинними тарифами. Саме тому суттєві суми закладають на підтримку метро та наземного громадського транспорту.
Інфраструктура: ремонти та нове будівництво
Окремим блоком депутати затвердили фінансування масштабних інфраструктурних проєктів у межах ПЕСР. Загальний обсяг на 2026 рік становить 12,9 млрд гривень.
- 7,4 млрд гривень – капітальні ремонти
- 5,4 млрд гривень – капітальні вкладення у будівництво та реконструкцію
Серед найбільших отримувачів коштів на ремонти – КК “Київавтодор”, якій передбачили 1,5 млрд гривень на дороги й мости. Значні суми також отримають:
- КП “Житлоінвестбуд-УКБ” – 824,1 млн гривень на відновлення пошкоджених обстрілами будинків
- КП “Київміськсвітло” – 336,9 млн гривень на мережі зовнішнього освітлення
- КП “Київський метрополітен” – 317,8 млн гривень на капремонти станцій і ліній
Серед капітальних вкладень найбільш коштовними залишаються проєкти метро на Виноградар, дорожня інфраструктура біля аеропорту “Київ”, реконструкція Бортницької станції аерації, дощової каналізації, медичних закладів та об’єктів інженерного захисту. Частина з цих сум є орієнтовною і може коригуватися після остаточного оприлюднення підписаних документів.
Армія, ПДФО і політичні суперечки
Мер Києва Віталій Кличко назвав ухвалений бюджет збалансованим і таким, що дозволяє місту стабільно функціонувати в умовах війни. Окремо він наголосив на підтримці Збройних сил України.
“Проєкт готували так, щоб найважливіші сфери і проєкти Києва були фінансово забезпечені. Ми маємо підтримувати життєдіяльність міста, допомагати військовим і ветеранам. Місто – це живий організм, який потрібно утримувати”, – зазначив Віталій Кличко.
У бюджеті-2026 на підтримку ЗСУ заклали 2 млрд гривень. Мер підкреслив, що ця сума не остаточна і протягом року її можуть збільшити. Водночас він вкотре розкритикував вилучення державою 60% податку на доходи фізичних осіб, що, за оцінкою міської влади, коштує Києву близько 8 млрд гривень.
Натомість голова бюджетної комісії Київради Андрій Вітренко заявив, що первинна версія бюджету викликала серйозне несприйняття серед депутатів і потребувала масштабного доопрацювання.
“Коли ми отримали цей бюджет, видатки на сили безпеки і оборони становили лише 124 млн гривень, а на інформаційне забезпечення та телеканал ‘Київ’ – 207 млн. Депутатський корпус змушений був втрутитися і змінити пріоритети”, – наголосив Андрій Вітренко.
За його словами, загалом депутати розглянули понад 3,4 тис. пропозицій майже на 28 млрд гривень, а єдиним безумовним плюсом документа він назвав збільшення фінансування дошкільної освіти.
Контекст попереднього року
Для розуміння масштабів змін у фінансах міста депутати згадували і 2025 рік. Протягом нього бюджет Києва шість разів коригували, зрештою збільшивши доходи до 109,9 млрд гривень, а видатки – до 125,1 млрд. Частину коштів перерозподіляли через неспроможність окремих розпорядників освоїти фінансування вчасно.
У першому півріччі 2025 року надходження до міської скарбниці зросли на 16,6% порівняно з минулим роком, а видатки – на 9,5 млрд гривень. Саме ці показники стали фінансовим тлом для формування бюджету-2026.
Остаточну картину розподілу коштів у новому році можна буде оцінити після оприлюднення повних підписаних версій бюджету та Програми економічного і соціального розвитку. Проте загальні цифри та ключові акценти вже зараз окреслюють головні виклики для столиці у 2026 році.
