У Дарницькому районі Києва розгортається конфлікт навколо забудови ділянки на вулиці Завальній. На місці старої дерев’яної садиби, яку вважають найдавнішою будівлею лівобережної частини столиці, планують звести 24-поверховий багатофункціональний комплекс.
Громадські активісти переконані – проєкт фактично є новим будівництвом, хоча формально подається як реконструкція історичного будинку. Через це вони вимагають перевірки робіт і зупинки забудови.
Будинок розташований за адресою вул. Завальна, 2-Д у Дарницькому районі. Саме тут, за словами пам’яткоохоронців, збереглася найстаріша садиба лівобережного Києва. Площа будівлі становить лише 91,6 кв.м., однак у проєкті йдеться про створення 24-поверхового комплексу з підземним паркінгом.
Першим про можливе знесення споруди повідомив активіст Дмитро Перов. Він звернув увагу, що у грудні 2025 року в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА презентували проєкт її «реконструкції». Втім, навіть після того, як розгляд документації було відкладено, на ділянці з’явилася будівельна техніка.
Наміри надбудувати одноповерхову дерев’яну будівлю XIX століття ще двадцятьма трьома поверхами не відповідають змісту поняття реконструкції – фактично йдеться про нове будівництво.
Активісти наголошують, що сама садиба має історичну цінність. Будинок прикрашали різьблені елементи з флористичними та тваринними мотивами, характерними для традиційної дерев’яної архітектури Лівобережжя – зокрема півночі Полтавщини та півдня Чернігівщини.
Крім того, ця територія має особливий статус. Ділянка входить до охоронної зони пам’ятки «Історичний ландшафт Київських гір та долини річки Дніпро». За словами активістів, будівництво тут висотних житлових або офісних комплексів законодавством заборонене.
Саме ця норма, як стверджують пам’яткоохоронці, довгий час захищала малоповерхову дачну забудову на Осокорках, яку можна побачити з поїздів метро між станціями «Видубичі» та «Славутич».
Подробиці
Відомо, що у квітні 2020 року власником садиби та земельної ділянки площею 0,13 га став підприємець Дмитро Главацький. Через рік – у вересні 2021-го – він передав право забудови цієї території компанії ТОВ «Осокор Девелопмент» за договором суперфіцію.
3 грудня 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав цій компанії містобудівні умови та обмеження на проєктування реконструкції будинку під багатофункціональний комплекс із громадськими приміщеннями та підземним паркінгом. В документі зазначалося, що висота об’єкта не повинна перевищувати 73,5 метра – тобто приблизно 24 поверхи.
При цьому ділянка розташована в зоні підтоплення та потенційної повені. У зв’язку з цим забудовнику необхідно провести інженерну підготовку території та пройти експертизу щодо міцності й надійності майбутньої споруди.
Компанія двічі зверталася до Державної інспекції архітектури та містобудування із заявками на дозвіл будівництва:
- у вересні 2024 року – інспекція відмовила через відсутність підтвердження виконання вимог законодавства щодо охорони культурної спадщини
- у листопаді 2025 року – відмову надали через нестачу паркомісць у проєкті
Втім, із третьої спроби забудовник отримав дозвіл. 8 грудня 2025 року ДІАМ видала компанії документ на реконструкцію будинку під багатофункціональний комплекс. Генеральним підрядником вказано ТОВ «Джі Буд».
Проєкт передбачає створення 416 приміщень. Судячи з їхньої площі, значну частину складатимуть квартири.
Цікаво, що у дозволі інспекції цільове призначення земельної ділянки вже зазначене іншим – для будівництва об’єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. Активісти припускають, що зміна категорії могла спростити отримання дозволу на висотну забудову.
Тим часом громадськість намагається зупинити проєкт. 27 лютого Дмитро Перов зареєстрував петицію до Київради з вимогою припинити будівництво. Крім того, активісти звернулися до ДІАМ із проханням провести позапланову перевірку робіт.
Пам’яткоохоронці підкреслюють, що стара садиба може бути останньою будівлею, яка залишилася від історичного поселення Осокорки. Його історія сягає щонайменше 1799 року. Колись тут стояла церква Іоанна Богослова, збудована у 1869 році, але в 1930-х роках її розібрали.
За словами активістів, саме тому ця дерев’яна садиба може бути останнім матеріальним нагадуванням про старе поселення, яке й дало назву сучасному житловому масиву Києва.
У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА заявляють, що не погоджували будівництво. Там уточнили – консультативна рада лише розглядала оцінку впливу проєкту на охоронний ландшафт, але не схвалювала жодної проєктної документації.
Водночас питання щодо подальших дій чиновники не коментують. Тож, за словами активістів, остаточну оцінку законності забудови мають надати Київрада та Державна інспекція архітектури та містобудування.
Історія із садибою на Завальній стала черговим прикладом конфліктів довкола історичних будівель столиці. Подібні суперечки вже виникали навколо будинку Вертипороха на Подолі, Лук’янівського трамвайного депо та старого «Магазину Давидова» на Сагайдачного.
У кожному з цих випадків активісти заявляли про ризик втрати історичної спадщини, тоді як забудовники наполягали, що діють у межах законодавства.
