Слідство у справі про багатомільйонні втрати бюджету Києва виходить на новий етап. Правоохоронці вважають, що рішення щодо місцевих запозичень, реалізовані фінансовим департаментом КМДА, обернулися для громади столиці збитками на сотні мільйонів гривень.
Фігурантом кримінального провадження є директор Департаменту фінансів Київської міськдержадміністрації Володимир Репік. Йому інкримінують службову недбалість, яка, за версією слідства, призвела до значних фінансових втрат.
У чому суть підозри
Розслідування ведеться в межах кримінального провадження, відкритого у жовтні 2022 року. 23 січня 2026 року Володимиру Репіку офіційно повідомили про підозру за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України – службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає до п’яти років позбавлення волі.
За даними слідства, у 2020–2021 роках Департамент фінансів КМДА здійснив випуск облігацій внутрішніх місцевих позик серій I, J, K, L, M, N та O на загальну суму 2,59 млрд гривень.
Чотири перші серії мали фіксовану дохідність у 11%, ще три – маржу 5% плюс облікову ставку Національного банку України. Ці цінні папери купували компанії та фізичні особи через фондові біржі, а міський бюджет одразу отримував кошти, однак у майбутньому мав повернути їх з відсотками.
Чому запозичення вважають необґрунтованими
Правоохоронці наполягають, що реальної потреби у таких запозиченнях у міста не було. Бюджети Києва у 2020 та 2021 роках були профіцитними – залишки коштів сягали близько 11 млрд гривень щороку.
У судових матеріалах зазначено, що Володимир Репік підписав документи щодо випуску облігацій, не провівши належного аналізу економічної доцільності. Більше того, за даними слідства, три останні серії облігацій фактично випускалися для покриття відсотків за попередніми, що, на думку правоохоронців, створило ефект фінансової піраміди.
Комісійна судова економічна експертиза встановила, що збитки міського бюджету склали 581,1 млн гривень. Йдеться виключно про виплату відсотків за цими облігаціями.
Висновки аудиторів
У матеріалах справи фігурують і довідки Держаудитслужби України, яка перевіряла діяльність КМДА у 2025 році. Саме ці документи стали підставою для експертизи.
Аудитори дійшли висновку, що директор фіндепартаменту:
- не провів детального аналізу витрат і економічних вигод від випуску облігацій;
- не ініціював заходів для зменшення боргового навантаження громади, зокрема реструктуризації боргів;
- погодив випуск нових серій облігацій для покриття відсотків за попередні;
- діяв без урахування інтересів територіальної громади міста.
26 січня Шевченківський районний суд Києва обрав Володимиру Репіку запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час – з 21:00 до 06:00. Обмеження діятимуть до 23 березня 2026 року.
Крім того, посадовцю заборонено залишати Київську область без дозволу слідства чи суду, він зобов’язаний з’являтися за викликом правоохоронців, повідомляти про зміну місця проживання або роботи та здати закордонний паспорт.
Слідчі наполягали на цілодобовому домашньому арешті та відстороненні від посади, однак суд визнав такі заходи надмірними. 2 лютого суд також відмовив у клопотанні про усунення Репіка з посади.
Аргументи сторони захисту
Адвокати чиновника заявили, що всі документи вже давно перебувають у розпорядженні слідства, адже розслідування триває майже чотири роки. Вони також наголосили, що відсторонення посадовця може негативно вплинути на роботу міської влади в умовах воєнного стану та ліквідації наслідків ударів по енергосистемі.
Сам Володимир Репік свою провину не визнає. Він та його захист наполягають, що рішення про запозичення ухвалювала Київрада, а директор департаменту лише виконував доручення колегіального органу.
Хто такий Володимир Репік
Володимир Репік є державним службовцем із майже 30-річним стажем. Він працював у системі Державного казначейства, Міністерстві фінансів та Міністерстві ЖКГ, а з 2010 року обіймає керівні посади у фінансових структурах КМДА.
У різні роки його діяльність неодноразово ставала предметом критики з боку депутатів Київради, зокрема через бюджетні пріоритети та розподіл коштів під час повномасштабної війни.
Розслідування у справі триває, остаточну правову оцінку діям посадовця має дати суд.
