За два місяці до вирішальних матчів плей-оф до чемпіонату світу-2026 кадрова ситуація у збірній України виглядає вкрай непевною. Частина ключових гравців не має стабільної практики, інші – поза формою, з травмами або у підвішеному контрактному стані.
Навіть найвідоміші прізвища у складі команди сьогодні не гарантують стабільності. Проблеми накопичуються у всіх лініях – від оборони до атаки, і головному тренеру Сергію Реброву доведеться працювати в умовах, коли вибір гравців суттєво звужений.
Символом цієї кризи став Олександр Зінченко. Українець переживає один із найскладніших періодів у британській кар’єрі: він не потрібен ані «Ноттінгему», ані «Арсеналу», більшу частину сезону проводить у лазареті або відновлюється після ушкоджень. «Форест» не включив його до заявки на Лігу Європи, а без регулярної практики виклик до збірної втрачає сенс. Серед можливих варіантів продовження кар’єри називають «Аякс».
Не краща ситуація й у Артема Довбика. У «Ромі» форвард не зумів закріпитися в планах головного тренера, а клуб уже анонсував підсилення атаки. Часті травми та складні навантаження призвели до того, що римляни готові розлучитися з нападником, а сам гравець не проти зміни команди. Нещодавня операція у Фінляндії означає, що Довбик залишиться поза грою на кілька місяців.
Олексій Гуцуляк, найрезультативніший у збірній за системою «гол+пас» у 2025 році, опинився у конфліктній ситуації з «Поліссям». Через відмову підписувати новий контракт на умовах клубу його спершу відправили до команди U-19 і не взяли на збори, а згодом рішення переглянули. Якщо трансфер не відбудеться, він перебуватиме в невизначеному статусі до кінця сезону.
Схожі ризики постають і перед Юхимом Коноплею. Захисник відмовився продовжувати контракт із «Шахтарем», що може вплинути на його ігровий час. У Арди Турана є кілька альтернатив на цій позиції, включно з Вінісіусом Тобіасом та Педру Енріке.
Георгій Судаков також зіткнувся з непростими умовами. Прихід Жозе Моурінью не приніс позитивних змін для півзахисника. Хоча «Бенфіка» йде третьою в чемпіонаті, головна проблема – не результат, а роль Судакова на полі. Його перевели на фланг, що не дозволяє повною мірою реалізувати його найсильніші якості, адже найкраще він діє в центрі або на позиції атакувального півзахисника.
Ілля Забарний у «Борнмуті» був беззаперечним гравцем основи, однак у ПСЖ зв’язка Маркіньйос – Пачо залишається основною. Українець – лише третій вибір, а виліт парижан із Кубка Франції зменшує його шанси на регулярну практику. Водночас матч із «Ліллем» (3:0) показав, що Луїс Енріке може використовувати схему з трьома захисниками, де знаходиться місце і для Забарного. Залишається сподіватися, що критика з боку вболівальників після поразки у кубковому дербі не вплине на психологічний стан гравця.
Після зірваного трансферу до «Вулвергемптона» здав і Володимир Бражко. Його форма віддзеркалює загальний спад «Динамо», яке не зуміло навіть пробитися до плей-оф Ліги конференцій. Колись безальтернативний опорник нині не витримує конкуренції з Іваном Калюжним. Питання викликає і стан інших динамівців – Шапаренка, Михавка, Волошина, Караваєва, Тимчика, Піхальонка.
У Романа Яремчука в «Олімпіакосі» також мало приводів для оптимізму. За сезон він лише п’ять разів виходив у стартовому складі та десять разів з’являвся на заміну. Чотири забиті м’ячі – усі в Кубку Греції. У Суперлізі та Лізі чемпіонів – жодного гола, і наразі немає підстав очікувати швидких змін.
Сумнівною виглядає й ситуація з Андрієм Луніним. Восени голкіпер не надто прагнув приїжджати до збірної та залишатися в запасі, а тепер постає ще гостріше питання: чи варто його викликати взагалі? За сезон він провів лише три матчі, два з яких – у Кубку Короля, з якого «Реал» уже вилетів. Луніну бракує стабільної практики, і наразі він точно не виглядає сильнішим за Анатолія Трубіна, а, можливо, навіть варіант із Дмитром Різником як другим номером буде логічнішим.
Олександр Сваток завершив сезон у МЛС разом з «Остіном» ще восени, а нова кампанія стартує лише наприкінці лютого. Питання залишається відкритим: чи не завадить ця пауза набрати оптимальну форму до весняних матчів збірної.
Історія Михайла Мудрика наразі більше схожа на надію, ніж на план. Справжнім дивом стане його повернення до футболу цієї зими, можливу оренду та швидкий набір кондицій. Збірній він міг би стати у пригоді, але сподіватися на це всерйоз наразі не доводиться.
У цих умовах коло гравців, на яких реально можна розраховувати, суттєво звужується. Сьогодні вся надія зосереджена на тому, щоб Трубін, Зубков, Малиновський, Циганков, Ванат, Ярмолюк і, можливо, Батагов зберегли форму та уникнули травм у найближчі два місяці.
Картина не заспокоює. Швидше навпаки – вона натякає на потребу морально готуватися до непростих матчів і, образно кажучи, закуповувати валідол гуртом. Тим більше, що Сергій Ребров досі не переконав, що здатен вивести головну команду країни на чемпіонат світу.
