Печерський районний суд Києва ухвалив рішення, яке зобов’язує Офіс Генерального прокурора зареєструвати кримінальне провадження за заявою керівника апарату КМДА Дмитра Загуменного про його незаконне притягнення до відповідальності.
Суть справи
Загуменному вручено підозру ще у вересні 2025 року через поїздки до Італії та Іспанії. Слідство вважало, що листи-запрошення, на підставі яких він виїжджав за кордон, можуть бути підробленими.
- ч. 3 ст. 358 КК України – підроблення офіційного документа, вчинене за попередньою змовою групою осіб;
- ч. 4 ст. 358 КК України – використання завідомо підробленого документа;
- ч. 1 ст. 366 КК України – внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Суд ще у вересні визнав підозру обґрунтованою і призначив домашній арешт як запобіжний захід.
Позиція Загуменного
Дмитро Загуменний вважає переслідування політично мотивованим і спрямованим на його дискредитацію:
“У цій справі йдеться не про пошук правди. Мета — публічно дискредитувати мене і усунути від виконання посадових обов’язків. Суд вбачає очевидні факти незаконного переслідування та зобов’язав зареєструвати провадження щодо незаконних дій з боку сторони обвинувачення.”
За словами Загуменного, слідство не перевіряло фактичний характер поїздок і відряджень, а лише автентичність запрошень.
Контекст і статистика
Між 2019 та 2025 роками правоохоронці відкрили понад 1500 кримінальних проваджень проти співробітників столичної мерії. Понад 1200 разів проводилися обшуки, а понад 300 особам вручено підозри. Проте лише чотири обвинувальні вироки набрали законної сили.
Мер Києва Віталій Кличко неодноразово наголошував, що такі дії правоохоронців мають політичний характер і спрямовані на паралізацію роботи міської влади.
Точка зору прокуратури
Пресслужба Київської міської прокуратури уточнила, що суд зобов’язав зареєструвати провадження лише як процесуальний обов’язок, а не як оцінку обґрунтованості підозри. Досудове розслідування триває, і слідчі перевіряють достовірність запрошень, наданих для поїздок Загуменного. Компанія, яка начебто їх видала, заперечує це, що може свідчити про підробку документів.
У прокуратурі підкреслили:
“Сторона обвинувачення не перевіряє доцільність чи не доцільність поїздок посадовця до Флоренції та Барселони та яким чином він, разом з родиною, проводив час за кордоном, а досліджує виключно достовірність запрошення.”
Таким чином, судова постанова визнана Загуменним як фактичне підтвердження незаконного переслідування, тоді як прокуратура обмежується перевіркою фактів підробки документів, а не оцінкою поїздок посадовця.
