Понад 3,7 га землі на просп. Академіка Глушкова, 5 у Голосіївському районі столиці опинилися в центрі кримінального провадження. Нацполіція Києва зʼясовує, чи не було допущено зловживань під час видачі дозвільних документів на забудову цієї території поряд зі станцією метро “Іподром”. Окремо слідчих цікавить, чому посадовці Департаменту містобудування та архітектури КМДА погодили містобудівні умови та обмеження на проєктування багатофункціонального комплексу замість готельного, як це передбачалося раніше.
За версією слідства, така зміна відкрила можливість ТОВ “Укрсоцбудінвест” та ТОВ “Альтернатива Плюс” реалізувати на цій ділянці житлову забудову. Крім того, правоохоронці виявили, що підставою для зміни цільового призначення однієї із ділянок стало судове рішення, достовірність якого викликає сумніви, а сама забудова може становити небезпеку для тунелів метрополітену.
Раніше в публічному просторі зʼявлялася інформація, що багатофункціональний комплекс на цій території розглядали як елемент проєкту реконструкції Льодового стадіону, який ще у 2010 році придбало у міста ТОВ “Укрсоцбудінвест” із планами спорудження найбільшого в Україні торговельно-розважального центру. Відомо, що обидві компанії – “Укрсоцбудінвест” та “Альтернатива Плюс” – до 2024 року повʼязували з оточенням рітейлера Вагіфа Алієва, а нині їхнім власником є бізнесмен Анатолій Чегусов.
Кримінальне провадження №12025100000001254 від 30 вересня 2025 року, в рамках якого досліджуються ці обставини, зареєстроване за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України – зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.
У матеріалах досудового розслідування йдеться, що посадові особи Державної архітектурно-будівельної інспекції, Департаменту містобудування та архітектури КМДА та інших органів виконавчої влади своїми діями фактично надали змогу представникам ТОВ “Укрсоцбудінвест” і ПП “Альтернатива Плюс”, які є власниками та користувачами ділянок на просп. Академіка Глушкова, 5, вносити до офіційних документів недостовірні відомості. Це, за оцінкою слідчих, призвело до видачі вихідних даних на проєктування та дозвільних документів для виконання будівельних робіт.
Окремий епізод стосується зміни цільового призначення ділянки площею 1,71 га, де було дозволено житлову забудову. Підставою для цього стали нібито рішення суду від 17 вересня 2013 року у справі №256/7080/5097/13-а. За кодом справи слідчі повʼязують її з Калінінським районним судом Донецька. Однак колишня суддя, від імені якої це рішення було підписано, під час допиту як свідки зазначила, що такого вердикту не ухвалювала, секретаря, вказаного в документі, не знає, а підпис, виконаний від її імені, їй не належить.
Ще один напрямок розслідування стосується містобудівних умов та обмежень, виданих у квітні 2020 року Департаментом містобудування та архітектури КМДА. У цих документах, замість готельного комплексу, будівництво якого передбачав затверджений детальний план території, було зафіксовано можливість проєктування “Будівництва багатофункціонального комплексу з приміщеннями конгрес-холу, прес-центру, медіа-центру та паркінгом”. За даними слідства, таке формулювання зʼявилося без належного обґрунтування і є вигідним для забудовників – ТОВ “Укрсоцбудінвест” та ПП “Альтернатива Плюс”, адже в перспективі дозволяє їм зводити тут, зокрема, 30-поверховий житловий комплекс. Уже через рік після цього ДАБІ видала зазначеним компаніям дозвіл на виконання будівельних робіт.
Водночас правоохоронці зʼясували, що одна з ділянок площею 1,71 га з кадастровим номером 8000000000:79:392:0068 розміщується у безпосередній близькості до станції метро “Іподром”. У разі спорудження на ній великогабаритного обʼєкта, на думку слідчих, можуть виникнути незворотні наслідки – від руйнування тунелів та затоплення метрополітену до блокування шляхів евакуації мешканців до укриття на станції.
Для збирання доказової бази в цій справі заплановано низку слідчих дій. Зокрема, 29 жовтня Голосіївський районний суд Києва задовольнив клопотання слідчих про вилучення договору купівлі-продажу спірної землі від квітня 2017 року, за яким право власності отримало ТОВ “Укрсоцбудінвест”. Документ зберігається у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу.
У той самий день суд дозволив вилучити й рішення суду від 2013 року щодо зміни цільового призначення ділянки, яке, за даними слідства, має зберігатися у державного реєстратора, що вносив відповідні записи до реєстрів. Ці матеріали необхідні для проведення призначеної почеркознавчої експертизи, яка має встановити, хто саме підписував згадані документи.
Також 29 жовтня суд надав дозвіл на виїмку в офісі Державної інспекції архітектури та містобудування (наступниці ліквідованої ДАБІ) містобудівних умов та обмежень, виданих столичною владою, дозволу на будівництво, який оформляла ДАБІ, та інших повʼязаних документів. Вилучені матеріали планують використати для комплексної експертизи з питань землеустрою та будівельно-технічної експертизи у межах кримінального провадження.
Передісторія
Перші рішення щодо спірної ділянки на просп. Академіка Глушкова, 5 Київрада ухвалила ще у 2007 році. 25 січня міськрада рішенням №52/713 погодила передачу земельної ділянки площею 1,71 га в оренду ТОВ “Алант Інвест” строком на пʼять років для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного комплексу із закладами дозвілля, торгівлі та паркінгами. Земля відводилася за рахунок міських територій, які не перебували у приватній чи постійній формі користування. 11 травня того ж року між Київрадою та компанією було підписано договір оренди.
Уже 27 грудня 2007 року Київрада рішенням №1578/4411 погодила продаж цієї ж ділянки ТОВ “Алант Інвест” з тим самим цільовим призначенням за 18,9 млн грн. 7 квітня 2008 року сторони уклали договір купівлі-продажу, яким право власності на землю перейшло до компанії.
Через кілька років, 5 вересня 2016-го, державний реєстратор одного з державних підприємств вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження інформацію про зміну цільового призначення ділянки на просп. Академіка Глушкова, 5. У цих записах вона вже фігурувала як “землі житлової та громадської забудови (вид використання – для будівництва житлового комплексу)”. Підставою для зміни у реєстрах стало згадане рішення районного суду Донецька від 2013 року.
Після коригування цільового призначення, у квітні 2017-го, власником земельної ділянки стало ТОВ “Укрсоцбудінвест”, яке придбало її в ТОВ “Алант Інвест” за договором купівлі-продажу. Надалі інформації про активне використання цієї землі тривалий час не зʼявлялося.
Ситуація змінилася 29 квітня 2020 року, коли Департамент містобудування та архітектури КМДА видав містобудівні умови та обмеження на проєктування багатофункціонального комплексу з приміщеннями конгрес-холу, прес-центру, медіа-центру та паркінгом на просп. Академіка Глушкова, 5. Документ стосувався одразу трьох ділянок за цією адресою: вже згаданої ділянки площею 1,71 га (кадастровий номер 8000000000:79:392:0068, власник – ТОВ “Укрсоцбудінвест”), ділянки 0,18 га (кадастровий номер 8000000000:79:392:0168, орендар – те саме товариство, призначення – для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства), а також ділянки площею 1,81 га (кадастровий номер 8000000000:79:392:0053, орендар – ПП “Альтернатива-Плюс”, з орендним договором із Київрадою від травня 2007 року, призначення – для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури). Замовниками видачі МУО у цьому випадку виступили саме ТОВ “Укрсоцбудінвест” і ПП “Альтернатива Плюс”.
У виданих містобудівних умовах було зафіксовано, що функціональне призначення всіх трьох ділянок – територія проєктної громадської забудови. Таке призначення закріплено у Детальному плані території, обмеженої просп. Академіка Глушкова, вул. Академіка Заболотного та західним кордоном території ПК “Експоцентр України”, затвердженому рішенням Київради №687/1551 від 16 липня 2015 року. Також у документі зазначалося, що гранична висота майбутніх будівель становить 275 метрів у Балтійській системі висот, а конкретні параметри висотності мають бути визначені проєктною документацією. Окремо наголошувалося, що проєктні рішення потрібно узгодити з перспективами розвитку розташованого поруч національного комплексу “Експоцентр України”.
26 квітня 2021 року ДАБІ видала дозвіл ІУ013210813536 на будівництво багатофункціонального комплексу з приміщеннями конгрес-холу, прес-центру, медіа-центру та паркінгом на трьох вказаних ділянках. Замовниками виступили ТОВ “Укрсоцбудінвест” і ПП “Альтернатива-Плюс”, генпідрядником зазначено ТОВ “БК “Будівельні технології”. У Єдиній електронній системі у сфері будівництва при цьому не наведені техніко-економічні показники запланованого обʼєкта.
Контекст
Земельні ділянки, щодо яких триває розслідування, розташовані безпосередньо поруч із Льодовим стадіоном. Колись він належав територіальній громаді Києва, однак у 2010 році Київрада продала обʼєкт ТОВ “Укрсоцбудінвест”. Згідно з умовами договору, інвестор мав протягом пʼяти років провести реконструкцію із збереженням профілю, інвестувавши не менше 25 млн доларів. Планувалося, що стадіон перетворять на багатофункціональний обʼєкт зі спортивною ареною.
З відкритих джерел відомо, що проєкт передбачав створення торговельно-розважального центру під назвою “Південний”, а багатофункціональний комплекс мав стати частиною концепції реконструкції Льодового стадіону. Однак виконати всі зобовʼязання у визначені договором строки компанія не змогла, і Київрада двічі продовжувала термін реконструкції – у 2015 та 2020 роках. Останнє рішення пролонгувало строк до 2030 року. Під час обговорення цього питання частина депутатів виступала проти чергового продовження, пропонуючи замість цього виставити право добудови обʼєкта на аукціон і залучити до міського бюджету значні кошти. Незважаючи на критичні зауваження та негативні висновки юристів Управління правового забезпечення Київради, більшість депутатів підтримала інвестора.
Спроба змінити ситуацію здійснювалася й на рівні центральної влади. Міністерство молоді та спорту України звернулося до суду з вимогою розірвати правовідносини з ТОВ “Укрсоцбудінвест” і повернути територію Льодового стадіону для будівництва критої спортивної споруди навчально-тренувальної бази з прибудованою насосною станцією. Проте позовні вимоги не були задоволені – міністерство програло в усіх трьох судових інстанціях, а остаточне рішення Касаційний господарський суд ухвалив у лютому 2022 року.
Чимало дискусій та конфліктів викликав і згаданий детальний план території площею 95 га, до якого увійшли земельні ділянки на просп. Академіка Глушкова, 5. У ДПТ було передбачено створення готельного комплексу на території нової вхідної групи ПК “Експоцентр України” у суспільно-діловій зоні забудови. Цю вхідну групу планували організувати з боку станції метро “Іподром” на чотирьох землях орієнтовною площею 7,5 га. Документ також допускав можливість реконструкції Льодового стадіону.
Улітку 2016 року ТОВ “Алант Інвест”, яке тоді володіло ділянкою площею 1,71 га на просп. Академіка Глушкова, 5, звернулося до Окружного адміністративного суду Києва з позовом щодо скасування частини ДПТ в частині, яка стосувалася цієї землі. Компанія вимагала, аби в документі чітко зафіксували, що ділянка має використовуватися “для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного комплексу з закладами дозвілля, торгівлі, паркінгами”, тобто відповідно до її цільового призначення. Аргументом служило те, що встановлене ДПТ функціональне призначення, на думку позивача, унеможливлювало реалізацію попередніх планів і відносило землю до території громадських будівель і споруд, комунально-складської зони та частково до території вулиць і доріг.
26 вересня 2017 року суд відмовив у задоволенні позову ТОВ “Алант Інвест”. Серед мотивів рішення – те, що таке ж функціональне призначення ділянки було визначено Генеральним планом Києва, ухваленим у 2002 році, тобто компанія придбавала землю вже з такими параметрами, і жодних змін у цьому питанні де-юре не відбулося. Під час судових слухань представник Київради звернув увагу, що позивачу не заборонено використовувати ділянку за призначенням, зокрема для будівництва готелю.
У схожий спосіб до ОАСК зверталося й ПП “Альтернатива Плюс”. Підприємство оскаржувало положення ДПТ щодо орендованої ним ділянки площею 1,81 га на просп. Академіка Глушкова, 5 і вимагало зафіксувати у документі її цільове призначення. Також “Альтернативі Плюс” не сподобалося, що при розробці плану комплекс “Експоцентр України” запропонував використати цю ділянку для організації вхідної групи на свою територію. Позивач вважав, що ПК “Експоцентр України” не має права претендувати на цю землю до завершення строку оренди, а сам ДПТ складено без урахування інвестиційних намірів землекористувача.
Підприємство програло справу у двох інстанціях, після чого у лютому 2017 року Касаційний адміністративний суд, розглянувши скаргу “Альтернативи Плюс”, відправив спір на новий розгляд до ОАСК. Однак остаточного рішення суд так і не виніс: представники компанії то просили перенести засідання, то не зʼявлялися в суд. У підсумку 19 січня 2021 року суд залишив позов без розгляду.
Чиї інтереси
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Алант Інвест” зареєстроване у жовтні 2005 року. Нині керівницею, засновницею та кінцевою бенефіціарною власницею компанії є Тетяна Еверс, зареєстрована у місті Словʼянськ Донецької області.
У попередні роки у структуру власності “Алант Інвесту” входили відомі в бізнес-середовищі особи. У 2006-2007 роках одним зі співвласників був Сергій Нікіташ, якого медіа повʼязували з оточенням тодішнього мера Києва Леоніда Черновецького та, зокрема, депутата Київради від його політичної сили Вʼячеслава Супруненка. З 2009 по 2018 рік власником компанії був Сергій Дядечко – донецький бізнесмен, колишній віце-президент “Родовід банку”, ексвласник банку “Союз” і колишній власник баскетбольного клубу “Донбас”. У публікаціях його характеризували як бізнесмена, близького до Сергія Арбузова, який очолював Національний банк України у 2010-2012 роках і був віцепремʼєр-міністром уряду Миколи Азарова.
ТОВ “Укрсоцбудінвест” та ТОВ “Альтернатива Плюс” (до 2023 року обидві компанії мали статус приватних підприємств) є взаємоповʼязаними структурами. Зокрема, “Укрсоцбудінвест” виступає співзасновником “Альтернативи Плюс”. Обидві організації мають спільну керівницю Юлію Кліщенко та однакових співвласників – подружжя Анатолія та Наталії Чегусових. Вони стали кінцевими бенефіціарними власниками цих товариств у липні 2024 року.
Система Youcontrol відносить до бізнес-групи родини Чегусових 15 компаній, що працюють переважно у сфері фасадного скління висотних та інших обʼєктів. Ключовим активом групи є ТОВ “Євровікнобуд”, яке працює на ринку з 1997 року, має власні виробничі потужності, конструкторське бюро та геодезичну службу. Центральною фігурою групи вказується підприємець Анатолій Чегусов.
До зміни власників корпоративні права на “Укрсоцбудінвест” і “Альтернативу Плюс” належали Марині Дорохіній – доньці підприємця Вагіфа Алієва, засновника групи Mandarin Plaza Group. Ця група є одним із найбільших девелоперів і операторів комерційної нерухомості в Україні, до її портфеля входять такі торговельно-розважальні центри, як “Mandarin Plaza”, “Lavina Mall”, “Blockbuster Mall” та інші. Вагіф Алієв регулярно потрапляв до рейтингів найбагатших українців. Зокрема, у 2019 році журнал “Наш час” спільно з інвестиційною компанією Dragon Capital оцінювали його статки у 385 млн доларів, а у 2021-му видання “Forbes” наводило показник у 460 млн доларів.
У публікаціях неодноразово наголошувалося, що коло компаній, повʼязаних із Вагіфом Алієвим, має значні інтереси в забудові Києва комерційними обʼєктами, а столична влада часто сприяє реалізації таких проєктів попри критику з боку громадськості.
Одним з останніх прикладів стало рішення Київради у липні 2024 року щодо затвердження детального плану території частини Саперного поля та Нової будови в Голосіївському районі. Документ, серед іншого, передбачає легалізацію будівництва ТРЦ “Ocean Mall” (проєкт Вагіфа Алієва), який має охопити й відому “будівлю з тарілкою”, а також низки житлових комплексів. Громадські активісти та окремі депутати Київради виступили проти цього ДПТ, вказуючи, що він не повністю відповідає чинному Генплану столиці.
Критика також стосувалася планів “урбанізації” річки Либідь – спорудження колектора для продовження Залізничного шосе, яке в майбутньому нібито має розвантажити транспортні потоки в центрі міста. Частина киян наполягає, що замість цього на берегах Либеді слід створювати зелені зони. Крім того, згаданий документ передбачає будівництво дитячого садка, однак, за словами мешканців, це не вирішує проблему нестачі місць у дошкільних закладах на тлі збільшення населення району. Попри ці аргументи, Київрада підтримала ДПТ.
Нині Нацполіція Києва розглядає ще одну справу, повʼязану із землекористуванням у столиці, де фігурують структури, наближені до Вагіфа Алієва. Йдеться про ймовірні порушення під час спроби передати в оренду ТОВ “Женсан” ділянку на вул. Кіото біля станції метро “Лісова”. За версією слідчих, це може бути чергова “туалетна схема”: компанія, яку повʼязують із тим самим бізнесменом, намагається оформити землю під обслуговування кількох будівель, що, за даними правоохоронців, фактично відсутні. Попри зафіксовані факти, у КМДА все ж підготували та внесли на розгляд Київради проєкт відповідного рішення.
Ця історія повʼязана з більш масштабними намірами ТОВ “Женсан”. Компанія вже кілька років декларує плани зведення на ділянках загальною площею 4,5 га великого торговельно-розважального центру під умовною назвою “Lisova Mall”. Місцева громада виступає проти, а правоохоронці раніше фіксували факти самовільного зайняття сусідніх ділянок і домоглися накладення арешту та заборони будівництва. Однак у листопаді 2024 року, через відсутність відчутного прогресу в розслідуванні, обмеження було знято.
Департамент земельних ресурсів КМДА з 2 квітня 2021 року очолює Валентина Пелих, а Департамент містобудування та архітектури з 1 листопада 2016 року очолює Олександр Свистунов. Сферу земельних відносин у Києві нині курує заступник голови КМДА Владислав Андронов, а за діяльність “містобудівного” департаменту відповідає інший заступник Віталія Кличка – Вʼячеслав Непоп.
З квітня 2021 року до березня 2025-го роботу обох департаментів у статусі заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень координував Петро Оленич. Його звільнили після оголошення підозри у резонансній справі про можливі махінації зі столичною землею, відомій як “операція “Чисте місто”.
Державну інспекцію архітектури та містобудування з 7 березня 2023 року очолює Олександр Новицький, який до 9 червня того ж року виконував обовʼязки керівника. До нього, з 20 травня 2021 року по 6 березня 2023-го, інспекцією керував Семен Кривонос. ДІАМ перебрала на себе функції ліквідованої ДАБІ, що остаточно припинила діяльність у вересні 2021 року, останнім її керівником був Сергій Галіцин.
