Столична влада готується до вирішального етапу юридичної боротьби за повернення громаді понад 3 гектарів землі у Феофаніївському провулку, де замість запланованого парку може вирости чергова багатоповерхівка. Конфлікт навколо ділянки площею 3,047 га триває вже десятиліття: Київрада ще у 2016 році анулювала договір оренди з ТОВ “Компанія “Новий дім”, проте через чотири роки в гру вступив потенційний забудовник – ТОВ “База-Урс”. Наразі муніципалітет намагається довести в апеляційному суді, що орендар знехтував умовами угоди, а на саму територію претендує скандально відома група “ZIM Group”, яку пов’язують із колишнім народним депутатом Дмитром Андрієвським.
За наявною інформацією, судова справа №910/18197/19 знову опинилася в центрі уваги, адже від її результату залежить, чи вдасться зберегти зелену зону в Голосіївському районі за адресою пров. Феофаніївський, 14-б. Земельний спір став принциповим для міста, оскільки ця територія разом із суміжною ділянкою мала стати частиною єдиного парку, створеного на вимогу місцевих мешканців.
Цікаво, що юридичну атаку на рішення міськради проводить не сам колишній орендар, який уже зазнав фіаско у судах, а фірма “База-Урс”, що позиціонує себе як майбутній девелопер проекту. Компанія вимагає скасувати вердикт депутатів десятирічної давнини, посилаючись на договір про передачу функцій замовника будівництва, укладений ще у 2015 році.
Процесуальна історія справи нагадує затяжний марафон: після перемоги забудовника в першій інстанції влітку 2020 року, апеляційний розгляд було надовго заморожено. Приводом для паузи стала паралельна адміністративна справа, у якій представники бізнесу намагалися позбавити спірну територію офіційного статусу парку, проте ця спроба врешті-решт виявилася марною.
Після тривалого простою апеляційне провадження було офіційно відновлено лише влітку 2025 року завдяки зусиллям юристів мерії. Попри неодноразові переноси засідань, на початку квітня 2026 року суд нарешті визначив фінальну дату розгляду скарги – вона призначена на 19 травня поточного року.
Аргументи сторін у залі суду
Позиція ТОВ “База-Урс” базується на твердженні, що трирічний термін, відведений для забудови ділянки, не може бути формальною підставою для розірвання договору. Юристи фірми наполягають, що відлік часу повинен починатися лише після отримання всіх дозволів на будівництво, яких на момент прийняття рішення Київрадою у 2016 році компанія ще не мала.
Як доказ своїх намірів забудовник демонструє суду пакет підготовчої документації: від містобудівних умов та обмежень до погоджень із авіаційними службами щодо висотності об’єкта. У компанії підкреслюють, що вже вклали кошти в проектування та договори з монополістами, як-от “Київгаз”, а зупинка проекту позбавить їх можливості отримати 80% житлових площ у майбутньому комплексі.
Окремим пунктом захисту девелопера є заперечення факту нецільового використання землі. На думку представників “База-Урс”, поняття “невикористання” ділянки (відсутність будівельних робіт) та її використання “не за призначенням” не є ідентичними, а тому Київрада не мала права розривати угоду в односторонньому порядку без рішення суду.
У свою чергу представники столичної громади вказують на те, що текст договору оренди прямо дозволяє місту ініціювати розірвання стосунків у разі невиконання умов. Головним доказом мерії є акт обстеження від 2016 року, де зафіксовано, що за металевим парканом не відбувається жодних робіт, а на місці немає навіть будівельного паспорта.
Хоча на старті процесу суддя Господарського суду Києва став на бік комерційних структур, зараз ситуація в апеляції залишається хиткою. Місто налаштоване рішуче, спираючись на громадський запит щодо створення рекреаційної зони в одному з наймальовничіших куточків Голосієва.
Історія боротьби за заповідні землі
Коріння конфлікту сягає 2007 року, коли Київрада передала дві великі ділянки в оренду на 15 років компаніям “Новий дім” та “Конкорд-К”. Ці землі, що раніше перебували в користуванні структур Національної академії наук України ще з радянських часів, призначалися для спорудження житлових багатоповерхівок із підземними паркінгами.
Картографічні дані сервісу Опендатабот чітко окреслюють межі ділянки у Феофаніївському провулку, яка стала епіцентром протистояння між інтересами великого бізнесу та потребами екологічного захисту міста.
У 2015 році ситуація загострилася, коли до проекту приєдналася компанія “База-Урс”, взявши на себе фінансування та функції замовника. Згідно з внутрішніми домовленостями, після завершення будівництва цей суб’єкт мав стати власником левової частки нерухомості на обох ділянках загальною площею понад 4 гектари.
Проти масивного будівництва миттєво виступила громадськість, ініціювавши петицію до міської влади з вимогою захистити унікальну буферну зону парку “Феофанія”. Активісти наголошували на тому, що ці зелені насадження десятиліттями слугували місцем відпочинку для науковців та їхніх родин, а під землею пролягають стратегічні мережі тепло- та енергопостачання.
Ці невеликі шматки землі із багаторічними зеленими насадженнями є буферною зоною на південній межі Києва та с. Хотів та відносяться до охоронної зони лісопаркового господарства ДП “Феофанія”. До того ж, по цих ділянках проведено мережу ТЕЦ та електропостачання до нашого будинку та окремо збудованого підземного укриття. Ці зелені зони протягом 35 років є дитячим і спортивним майданчиком, на якому виросло не одне покоління видатних українських науковців, оскільки ця земля донедавна належала Національній Академії Наук України. Це ті унікальні заповідні куточки нашої рідної природи із цілющими, відомими на весь світ джерелами, які нарешті у вашій особі ми маємо змогу захистити від брутального знищення.
Хоча петиція офіційно не набрала потрібних 10 тисяч голосів, резонанс був настільки потужним, що Київрада таки пішла на розірвання договорів у липні 2016 року. Офіційним приводом стало недотримання термінів будівництва та нецільове використання заповідних територій.
Забудовники не змирилися і пішли в суди, намагаючись довести, що їхні плани були реальними, а розірвання угод – передчасним. Вони апелювали до укладених договорів із проектувальниками та реєстрації декларацій про початок робіт, здійснених безпосередньо перед конфліктом із мерією.
Незважаючи на наполегливість орендарів, у 2017 році суди всіх інстанцій, включно з Касаційним господарським судом, підтвердили правомірність дій Київради щодо обох ділянок. Здавалося б, у цій справі було поставлено остаточну крапку на користь міста.
Того ж року муніципалітет офіційно надав території статус парку відпочинку, включивши її до Програми розвитку зелених зон Києва. Відповідальність за благоустрій та оформлення документів була покладена на комунальні підприємства “Київзеленбуд” та районне УЗН.
У 2019 році процес передачі землі комунальникам отримав новий імпульс через додаткове рішення Київради щодо розробки проектів землеустрою. Проте саме в цей момент “База-Урс” розпочала нову хвилю судових позовів, намагаючись реанімувати старі орендні угоди.
Юридичні маневри девелопера мали частковий успіх у першій інстанції, проте щодо ділянки ТОВ “Конкорд-К” апеляція та касація згодом чітко вказали: компанія не є стороною договору, а отже, її права не можуть вважатися порушеними.
Паралельно бізнес-структури намагалися атакувати статус парку через адміністративні суди, що призвело до тимчасового блокування інших процесів. Лише у лютому 2025 року Київський окружний адмінсуд закрив це провадження, визнавши справу непідсудною адміністративній юстиції.
Навесні 2021 року з’явився проект рішення про остаточну передачу землі “Київзеленбуду”, де зазначалося, що хоча за Генпланом тут передбачено житло, Детальний план території (ДПТ) уже визначає ділянки як зону зелених насаджень. Також було офіційно визнано, що земля входить до охоронної зони парку “Феофанія”.
До сьогодні цей документ так і не отримав фінального схвалення депутатів, через що парк у Феофаніївському провулку фактично залишається лише декларацією на папері. Ймовірно, міська влада вичікує остаточного завершення судових баталій, аби не мати проблем із юридичною чистотою об’єкта.
Шлейф криміналу та забудовні скандали
Згідно з даними аналітичної платформи Youcontrol, компанії-орендарі “Конкорд-К” та “Новий дім” тісно афілійовані між собою через засновника – ТОВ “Клермон Фінанс”. Усі ниточки ведуть до орбіти “ZIM Group”, яка фігурує в розслідуваннях ДБР щодо масштабного ухилення від сплати податків через операції з нерухомістю.
Слідство встановило, що структури, причетні до цих ділянок, використовувалися у складних фінансових схемах купівлі-продажу житла в новобудовах. Прямі зв’язки простежуються і через спільних керівників та власників, які в різні часи керували проектами під брендом “ZIM Group”, зокрема відомим ЖК “Parkland”.
Медіа та громадські активісти неодноразово наголошували на близькості цієї групи до екснардепа Дмитра Андрієвського, який, попри відсутність формальних часток, часто представляв інтереси компанії на публічних заходах. Йому також приписують значний політичний вплив на столичні процеси та контроль над окремими комунальними структурами.
Репутація забудовника затьмарена численними конфліктами, де комерційні інтереси стикалися з нормами закону та протестами киян. Правоохоронні органи неодноразово звертали увагу на методи роботи групи, яка часто балансує на межі дозволеного.
Зокрема, у 2020 році поліція розслідувала будівництво ЖК “Parkland” у Жулянах, де на землях, призначених для приватних садиб та гаражів, дивним чином виросли багатоквартирні комплекси.
Не менш гучний скандал спалахнув у Пущі-Водиці, де заради нового ЖК на місці колишнього санаторію імені Першого травня було нещадно знищено вікові дуби та сосни. Громада обурилася підміною цільового призначення землі, де замість індивідуальних будинків звели черговий “бетонний вулик”.
Протести в Пущі-Водиці: мешканці виступили проти знищення лісу заради новобудови
Навесні 2021 року аналогічна ситуація виникла на вулиці Лісозахисній, де важка техніка проїжджала прямо через територію нацпарку “Голосіївський”. Конфлікт переріс у фізичне протистояння з найнятими забудовником особами, після чого мер Кличко публічно пообіцяв зупинити будівництво в лісі.
Як мерія захищає ліси Пущі-Водиці від девелоперських апетитів колишнього нардепа
Сьогодні ж у судах триває ще одна суперечка за ділянки на вулиці Михайла Максимовича, де структури “ZIM Group” планують будувати житло нібито для потреб ГУР Міноборони. Мерія відмовила у видачі дозволів через складську зону, але суд першої інстанції став на бік військових і забудовника.
Битва за Голосіїв: розвідка судиться з КМДА за право забудувати складську територію
На фоні цих подій земельний департамент КМДА, очолюваний Валентиною Пелих, сам перебуває під прицілом слідства, а контроль за цією сферою здійснює заступник голови КМДА Владислав Андронов. Доля парку у Феофанії залишається одним із найгучніших викликів для нинішньої столичної адміністрації.
