За підсумками 2025 року бюджет Києва продемонстрував помірне зростання доходів, але водночас виявив системні проблеми з реалізацією стратегічних завдань. Загальний обсяг податків та зборів, що надійшли до міської скарбниці, склав 105,1 млрд гривень. Хоча цей показник на 3,4% перевищив результати попереднього року, місту не вдалося досягти планових позначок у секторі земельного податку та орендної плати. Видатки при цьому зросли значно стрімкіше, сягнувши 115,9 млрд гривень, що на 17,2% більше за показники 2024 року. Пріоритетними напрямками стали освіта та транспорт, проте утримання управлінського апарату також подорожчало – на 826 млн гривень.
Ці дані стали відомі з офіційних звітів Департаменту фінансів та Департаменту економіки та інвестицій КМДА. Аналіз документів вказує на певні маніпуляції у звітності, що заважають повноцінно оцінити виконання Програми соціально-економічного розвитку (ПЕСР).
Документація, оприлюднена на сайтах профільних відомств столичної мерії, деталізує кожну статтю наповнення та витрат міського ресурсу.
Аналіз виконання дохідної та видаткової частин бюджету
Попри фактичне зростання надходжень до 105,1 млрд гривень, столична влада недоотримала 4,5% від запланованого обсягу коштів. Основним “локомотивом” бюджету залишається податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), який приніс 46,9 млрд гривень, продемонструвавши зростання на 13,9% відносно позаминулого року. Сектор малого та середнього бізнесу забезпечив 15,9 млрд гривень єдиного податку. Водночас орендна плата за землю та земельний податок принесли лише 6,4 млрд гривень, що майже вдвічі менше запланованих 11,5 млрд. Серед інших джерел – податок на прибуток (13,3 млрд), акциз (5,4 млрд) та податок на нерухомість (2,5 млрд).
Що стосується видатків, то фактична сума у 115,9 млрд гривень виявилася на 7,8% меншою за початкові плани, проте суттєво перевищила витрати 2024 року. Левову частку коштів – 36 млрд гривень (понад 31% бюджету) – спрямували на освіту. Близько 21,6 млрд з цієї суми пішло на зарплати вчителям, а 5,9 млрд витратили на ремонти та зведення укриттів. Сфера транспорту та дорожнього господарства поглинула 22,8 млрд гривень. Примітно, що 10,4 млрд із них – це прямі субсидії на покриття збитків КП “Київпастранс” та метрополітену, які влада пояснює низькою вартістю проїзду.
Соціальний захист посів третє місце за обсягом фінансування із сумою 11,4 млрд гривень. Ці кошти забезпечили матеріальну допомогу вразливим категоріям (6,5 млрд) та закупівлю житла для ветеранів (523,6 млн грн субвенції). Також 11 млрд гривень було виділено на ЖКГ, а на охорону здоров’я – 7,1 млрд. Важливою статтею стала програма “Захисник Києва”, на яку витратили 11,1 млрд гривень для потреб військових частин ЗСУ.
Окрему увагу привертає зростання витрат на державне управління. У 2025 році на утримання КМДА, районних адміністрацій та Київради витратили 4,5 млрд гривень. Це на 826 млн більше, ніж роком раніше. Зокрема, функціонування апарату КМДА обійшлося у 2,2 млрд, районних адміністрацій – у 1,7 млрд, а секретаріату Київради – у 588,1 млн гривень.
У звіті також згадуються видатки на економічну діяльність (4,6 млрд), інформатизацію та зв’язок (2,5 млрд), культуру (2 млрд) та спорт (1,6 млрд).
Підсумки реалізації інфраструктурних проєктів ПЕСР
Програма економічного і соціального розвитку у 2025 році була профінансована на 20,6 млрд гривень, що становить лише 79% від плану. Для порівняння, у 2024 році рівень виконання був вищим – 85,4%. Основний акцент змістився на сферу ЖКГ (7,1 млрд грн), де фінансували реконструкцію мулових полів Бортницької станції аерації (632,2 млн), заміну ліфтів (516,8 млн) та модернізацію полігону в Підгірцях (334,9 млн). Також виділялися кошти на відновлення будинку на бульварі Кольцова після обстрілів та захист ТЕЦ-5.
Транспортна інфраструктура, яка зазвичай була лідером, цьогоріч отримала 6,7 млрд гривень. Кошти розподілили між будівництвом метро на Виноградар (1,8 млрд), добудовою Подільського мосту (1,1 млрд) та капремонтами доріг (2,8 млрд). Крім того, тривали роботи на вулиці Стеценка та шляхопроводі біля метро “Дарниця”. В освітньому секторі через ПЕСР освоїли 4,8 млрд гривень, значна частина яких пішла на укриття.
У медицині витрати через програму розвитку склали 1,3 млрд гривень, причому майже вся сума була спрямована на капітальні ремонти існуючих лікарень.
Проблеми звітності та невиконані цілі міста
Якість звітування КМДА викликає запитання у профільних експертів. Департаменти традиційно уникають конкретики у відсотках виконання завдань, вважаючи будь-яку активність ознакою успіху. Аналіз дозволив виявити 31 повністю провалений захід та 16 частково виконаних. Всього із 290 запланованих кроків успішно реалізовано близько 250 – 260.
Серед провалених планів – впровадження онлайн-сервісів для оцінки роботи мерії, модернізація бази пам’яток культури та розвиток водолазних служб. Через брак коштів не проводилася інвентаризація станцій метро як укриттів, не будувалися нові спортивні комплекси, а розробку концепції індустріального парку на Полярній знову перенесли – тепер на 2026 рік. Також не було створено “Муніципальний дім національностей”, попри звіти про “виконання заходів” у цьому напрямку.
Індикатори ефективності ПЕСР також демонструють тривожну динаміку. Зношеність каналізаційних мереж сягнула 64,16% при плані у 28%, а водопровідних – майже 69%. Середній вік вагонів метро перевищив 36 років, а знос трамваїв склав 52%. Тільки 27,9% наземних переходів облаштовані світлофорами, хоча планувалося охопити понад 40%. Також зафіксовано високу заборгованість з орендної плати за землю (24,2% від фактичних надходжень).
Бюджетні орієнтири та політичні дискусії на 2026 рік
Бюджет на поточний 2026 рік вже зазнав перших коригувань. Початково планувалося, що видатки складуть 120,5 млрд гривень, а доходи – 113 млрд. Віталій Кличко назвав документ збалансованим, проте опозиція в особі Андрія Вітренка розкритикувала пріоритети, вказавши на мале початкове фінансування армії (лише 124 млн грн), яке згодом вдалося збільшити до 2 млрд.
Після лютневих правок видаткову частину підняли до 123,1 млрд гривень. Додаткові 2 млрд спрямували на програму “Захисник Києва”, а пів мільярда – на будівництво цивільних укриттів. Депутат Дмитро Білоцерковець закликав до подальшої актуалізації бюджету, вимагаючи більше коштів на критичну інфраструктуру та підтримку військових.
Ситуацію ускладнюють кадрові скандали: очільник Департаменту фінансів Володимир Репік наразі є підозрюваним у справі про нанесення збитків місту на 581 млн гривень через операції з облігаціями. Роботу фінансового блоку курирує Петро Пантелеєв, а економічний напрям під керівництвом Наталії Мельник контролює безпосередньо мер.
