Біскотті – улюблені сухарики італійців

Біскотті – улюблені сухарики італійців

Біскотті ( “двічі запечене”) – улюблене печиво Христофора Колумба – дуже популярне італійське дуже тверде хрустке та сухе печиво. За легендою Колумб брав його в усі подорожі – біскотті прекрасно зберігається.

З італійської Biscotto якраз і перекладається як “двічі запечене”. “Біс коктус” на латині означало “подвійна випічка”. Як і будь-які сухарі, їх спочатку пекли, а потім “на біс” сушили в печі, що остигала.

У біскотті є маса достоїнств і переваг. Воно може зберігатися від трьох до чотирьох місяців. Воно не дуже калорійне. Існує дуже багато рецептів приготування біскотті, які потрапили до нас з різних куточків Італії, один з них представлений вашій увазі за посиланням https://pustunchik.ua/treasure/yummy/deserty/biskotti-suhe-italijske-pechyvo. Загальна ідея, яка об’єднує їх всі полягає в тому, що печиво “печеться” двічі – точніше спочатку печеться, потім сушиться. При готуванні тісто формують у формі батона, потім запікають, розрізають навскіс (по діагоналі) довгими вигнутими скибочками і знову запікають. Завдяки подвійний випічці це печиво стає сухим і хрустким.

Біскотті може бути і солодким і солоним, зробленим з маслом і без. У класичне Biscotto додають шоколад, мигдаль, кавові зерна і родзинки. Але біскотті буває і з анісом, з вишнею, родзинками, корицею, фенхелем, маком, із запашним перцем, підсмаженими горіхами і шматочками білого шоколаду, цедрою лимона або апельсина.

Біскотті, приготоване за старовинним тосканським рецептом, іноді називають Кантуччіні (Cantuccini). Вважається, що перше “Biscotto” придумали в 13-му столітті саме в Тоскані – в місті Прато. Традиційно його подають на десерт і занурюють в Vin Santo, десертне вино. Але ніхто не забороняє занурювати біскотті в каву, молоко, гарячий шоколад або чай. Його можна подавати і з морозивом. Біскотті трохи нагадує сухарики, але куди більш вишукані і витончені.

Взагалі-то спочатку в Італії біскотті вважалося традиційно святковою різдвяною стравою. Але любителів що-небудь погризти не зупинити, і тому з часом це печиво стало подаватися цілий рік.

Інгредієнти на 100 печива:

  • 250 г холодного вершкового масла, нарізаного кубиками
  • 1,5 столових ложок солі
  • 420 г (3 чашки) борошна
  • 1/4 склянки насіння кунжуту (cум-сум)
  • 1 столова ложка нігелли (кецах)
  • 1 столова ложка нарізаного свіжого розмарину
  • 1 столова ложка нарізаного свіжого орегано
  • 2 зубчики часнику
  • 50 мл (чверть чашки) води
  • 250 мл (один пакетик) вершків
  • 1 столова ложка солодкої паприки

Спосіб приготування:

1. У великій мисці змішуємо всі “сухі” інгредієнти – борошно, масло, сіль і трави.

2. В іншій мисці збиваємо всі “рідкі” інгредієнти, до отримання однорідної консистенції.

3. З’єднуємо “суху” суміш і “рідку” і ретельно вимішуємо кілька хвилин до отримання однорідного тіста.

4. Мокрими руками ділимо тісто на дві частини. Формуємо два батона і ставимо в морозильник.

4. Холодне тісто нарізаємо гострим широким ножем на довгі діагональні скибочки товщиною близько 0,5 см.

5. Нагріваємо духовку до 170 градусів.

6. Розкладаємо біскотті на деко, покрите пергаментом і випікаємо 12 хвилин, поки сухарики не стануть твердими.

 

Карта сайту
XML