Ситуація SOS — як впоратися з підвищеною тривожністю

Источник https://hochu.ua/

Ситуація SOS — як впоратися з підвищеною тривожністю

З почуттям тривоги, в тій чи іншій мірі, стикалася кожна з нас. Як відрізнити адекватну тривогу від необгрунтованої? Як впоратися з підвищеною тривожністю? Розповідаємо в матеріалі.

Тривожність-це схильність людини до сильних переживань по незначним приводів.

Насамперед, зрозуміємо ніж тривога відрізняється від страху. Тривога це смутні відчуття з приводу майбутніх подій. Ситуації, коли результат невизначений (поїздка в ЗАГС, подання документів тощо), викликають тривогу.

Ситуація SOS — як впоратися з підвищеною тривожністю

У той час як страх це сильний переляк або боязнь і основна причина тривожності.

Обидва стану прийнято вважати природним емоційним процесом.

При соціальної тривожності велике скупчення людей.

При публічної тривожності страх опинитися в незручній ситуації (увага концентрується на можливі неприємності, які могли б статися).

Екзистенціальна тривога страх перед смертю, а також страх, що життя проходить даремно.

При тривозі, що з’являється при виборі страх перед прийняттям певного рішення.

Посттравматична тривожність безпричинне занепокоєння, після пережитої психологічної травми.

Часто почуття тривожності виховують в нас батьки. Саме вони розповідають нам про те, що життя сповнене небезпек, а світ страшний і жорстокий. І якщо побоювання всього оточуючого в дитинстві захищає нас, то для дорослої людини це може трансформуватися в справжню проблему.

Причинами тривожності можуть також виступати: постійні недосипання, стресова робота і навіть гормональні проблеми.

Іноді підвищений рівень тривожності може бути симптомом соматичних або психічних захворювань та станів, серед яких шизофренія і маніакально-депресивний психоз.

До проявів надмірної тривожності варто віднести:

Саме ці дії допомагають людині зняти емоційну напругу.

Дратівлива поведінка, грубість по відношенню до оточуючих. Або апатію і байдужість.

Тривожний стан у дорослих і дітей може супроводжуватися головним болем, серцебиттям, зниженням апетиту, погіршенням якості сну.

Якщо тривога турбує людину і заважає йому жити потрібно негайно звернутися до фахівця (психолога або психіатра), адже, як ми писали вище, ця реакція може бути симптомом соматичних або психічних захворювань.

Найбільш ефективними методи лікування:

Ці види лікування допоможуть впоратися з почуттям тривоги, розібратися в її причинах.

У будь-якому випадку, якщо почуття тривоги настільки сильне або часте, що заважає жити повноцінним життям, потрібно неодмінно звернутися до лікаря (терапевт, невролог, психіатр) або хоча б до психолога.

Причин може бути безліч. І що, лікування повинно бути спрямоване саме на усунення причини, а не маскування симптомів.

Настя КасьянГлавный редактор порталу uaua.info, психіатр за освітою

Якщо це гормональні проблеми, то який сенс пити транквілізатори, якщо можна просто зайнятися своїм здоров’ям, відновити гормональний фон і одним махом позбутися від цілої купи проблем? Якщо причина в напруженому графіку, стресових умовах роботи, постійного недосипу, то потрібно в першу чергу налагодити своє життя, а не пити валеріану. Але якщо таки лікар вирішує, що вам необхідні транквілізатори. То тут два варіанти розвитку подій: або ви доверяетесь лікаря, або ні, шукаєте іншого лікаря, і приймаєте рішення, вже грунтуючись на двох думках.

У самих транквилизаторах немає нічого страшного, якщо вони призначені лікарем і приймаються під його наглядом. Вони чинять седативний, снодійний, миорелаксирующий ефект, а також знижують неприємні симптоми, які нерідко супроводжують напади тривоги: часте серцебиття, пітливість, підвищення артеріального тиску. Так, є історія з привыканиями при тривалому застосуванні транквілізаторів, але саме тому сто разів я повторюю, що препарати повинен призначати лікар, і він же повинен контролювати їх прийом. Седатики менш ефективні, але при цьому побічних ефектів у них на порядок менше, і тому в аптеках продаються без рецепту.

Перш ніж вибирати між транквілізаторами і седатиками, все-таки потрібно з’ясувати причину тривоги, і виходячи з цього вже вибирати лікування.

Карта сайту
XML