Шум у вухах — причини, лікування, пієлонефрит у дітей.

Шум у вухах – причини, лікування.
Шум у вухах або відчуття будь-яких звуків у вухах і голові без зовнішніх слухових подразників – дуже складне діагностичне завдання для лікаря. Оскільки шум у вухах – це не діагноз, а симптом, щоб з’ясувати причини його появи і патофізіологічні механізми, слід докласти масу зусиль, провести ряд обстежень, і необхідний ретельний збір анамнезу пацієнта. Чому з’являється шум у вухах – про причини і лікування даної патології піде мова в цій статті.
Шум у вухах і голові – патологія або варіант норми?
Шум у вухах буває двостороннім, так і одностороннім, якщо він виникає в умовах повної тиші – це фізіологічний шум, який може бути викликаний сприйняттям руху крові у внутрішньому вусі в дрібних судинах.
При різних захворюваннях, таких як хвороби слухового нерва, внутрішнього або середнього вуха, отруєння отрутами, прийом деяких ліків – це вже патологічні причини шуму у вухах. За характером він може нагадувати дзвін у вухах, свист, шипіння, бути слабким або навпаки, інтенсивним, все це має значення для встановлення діагнозу і призначення лікування виявленої патології.
У багатьох випадках такий симптом вказує на захворювання органів слуху, однак у 10-16% випадків, причинами шуму у вухах і голові служать порушення мозкового кровообігу, які виникають при вікових змінах, у молодих людей від нервових перевантажень, після травм або при підвищеному артеріальному або внутрішньочерепному тиску.
Практично у 90% дорослих виникають різного роду шуми у вухах, які вважаються нормою і обумовлені сприйняттям роботи слухових органів, тому досить складно визначити інтенсивність і частоту шуму у вухах у пацієнта на підставі описуваних відчуттів і скарг. Багато досліджень стверджують, що 30% населення періодично відчувають дзвін, звуки у вухах, 20% з яких вважають такий шум досить вираженим і інтенсивним. Причому, половина всіх пацієнтів скаржиться тільки на шум у лівому вусі або правому, інша половина на двосторонні шуми.
Постійний шум у вухах і голові є одним з основних симптомів у 80% пацієнтів з порушеннями слуху. Частота прояви цього синдрому дуже висока у людей середнього та похилого віку 40-80 років. Однак, у чоловіків ймовірність виявлення зниження слуху і розвитку такого симптому вище, оскільки вони більше схильні до побутових та виробничих шумів.
Крім того, таке неприємне відчуття зазвичай супроводжується стресовими відчуттями, тривогою, страхом, призводить до безсоння, підвищує стомлюваність, знижує працездатність, заважає зосередитися, заважає чути інші звуки. Від тривалого тривожного стану такі пацієнти часто страждають депресією і відмічено, що наявність і інтенсивність такого симптому більшістю хворих обтяжується саме додатковими психічними симптомами.
Яким може бути шум у вухах?
Пацієнту при зверненні до лікаря, слід чітко пояснити, який шум його турбує:
монотонний звук – свист, шипіння, хрип, дзижчання, дзвін. складний звук – дзвін дзвіночка, голоси, музика – це вже можна відносити до лікарської інтоксикації, психопатології, слухових галюцинацій.
Більш того шум у вухах слід поділяти на:
об’єктивний – який чує і хворий, і лікар, що трапляється рідко. суб’єктивний – які чує тільки пацієнт.
Також шум можна підрозділити на:
вібраційний – механічні звуки, які виробляє сам орган слуху і його структура, точніше нейром’язові і судинні утворення, саме такі звуки може чути і лікар, і пацієнт. неівбраційний – відчуття різних звуків, шуму у вухах, причиною яких служить подразнення нервових закінчень центральних слухових шляхів, слухового нерва, внутрішнього вуха, в цьому випадку шум чує тільки сам хворий.
Найчастіше в клінічній практиці різні шуми у вусі або вухах носять невібраційний, суб’єктивний характер і є наслідком патологічного подразнення або порушення центральних або периферичних слухових шляхів. Тому дуже важливим завданням діагностики є виключення або підтвердження серйозних захворювань слухових шляхів.
Одна з причин – прийом медикаментів.
Крім прийому різних медикаментів, провокуючими факторами, що підсилюють такий неприємний симптом можуть бути куріння, зловживання кавою, травми голови, перевтома, стресова ситуація, тривалі сильні зовнішні шуми, літній вік.
Список лікарських засобів, що мають ототоксичну дію різної вираженості:
Речовини, що володіють негативною дією на ЦНС – антидепресанти, галоперидол, еуфілін, тютюн, марихуана, кофеїн, літій, Леводопа.
Протизапальні засоби – Мефевамова кислота, Хінін, Преднізолон, Толметин, Індометацин, Саліцилати, Напроксен, Замепирак.
Діуретики – Фуросемід, Етакринова кислота.
Серцево-судинні препарати – Дигіталіс, В-Адреноблокатори.
Антибіотики – Вібраміцин, Метронідазол, Дапсон, Кліндаміцин, Аміноглікозиди, Тетрацикліни, Сульфаніламіди.
Органічні розчинники – метиловий спирт, бензол.
Основні захворювання, пов’язані з шумом, дзвоном у вухах.
Метаболічні захворювання – цукровий діабет, гіпоглікемія, захворювання щитовидної залози.
Запальні захворювання – гострі гнійні, хронічні отити середнього і зовнішнього вуха, ексудативний отит, ГРВІ, грип, кохлеарний неврит, гепатит, лабіринтит, неврит слухового нерва.
Судинні патології – атеросклероз, аневризми сонної артерії, високий серцевий викид, недостатність аортального клапана, венозний шум, лихоманка, анемія, артеріовенозні вади розвитку.
Пухлинні захворювання – менінгіома, пухлина скроневої частки або стовбура мозку, пухлина мостомозжечкового кута, епідермоїдна пухлина, пухлини барабанної перетинки.
Дегенеративні патології – атеросклероз судин головного мозку, втрата слуху при отруєнні промисловими отрутами, артеріальна гіпертензія, хвороба Меньєра, остеохондроз шийного відділу хребта.
Травматичні причини – травми органів слуху або голови, свищ перілімфи, акустична травма.
Механічні причини – чужорідне тіло, сірчана пробка, стеноз зовнішнього слухового проходу, остеоми і екзостоз, закупорка слухової труби.
Діагностика.
Щоб діагностувати наявність шуму у вухах, необхідно проведення аускультації черепа фонендоскопом:
Якщо шум проявляється пульсацією – то це судинний шум, як наслідок можливої артеріальної аневризми, пухлини, артеріовенозної мальформації та ін. захворювань, які потребують хірургічного втручання.
Якщо клацанням – це м’язовий шум, створюваний скороченнями м’якого піднебіння і середнього вуха. При таких судомних скороченнях показано лікування шуму у вухах протисудомними препаратами.
Якщо за допомогою аускультації , ніякого шуму не прослуховується, отже встановлюється діагноз – суб’єктивний шум.
Саме суб’єктивний шум у вухах важко виміряти об’єктивними тестами, подібно аудіометричним. Тому лікар проводить ретельний оториноларингологічний огляд, розпитує пацієнта і проводить тональну порогову аудіометрію. Це дослідження засноване на здатності мозку сприймати найбільш гучні звуки вибірково. Амплітуду шуму, який чує пацієнт вимірюють на основі відтворення різних шумів по частоті і гучності і просять хворого вказати, що він чує. Складаючи таким чином аудиограмму, можна визначити поріг чутності пацієнта.
Лікування шуму у вухах.
Тільки після ретельної діагностики, коли встановлені причини шуму у вухах, лікування призначається кваліфікованим ЛОР – лікарем. Медикаментозне лікування складається з курсів метаболічних, судинних, психотропних, антигістамінних та інших препаратів:
Ноотропні і психостимулюючі засоби – Фезам, Омарон.
Психотропні препарати призначаються в крайніх випадках після консультації з психоневрологом – антидепресанти і транквілізатори звичайно покращують переносимість шуму, але мають ряд побічних ефектів, таких як сухість у роті, сонливість, запори (проносні засоби при запорах), утруднення сечовипускання, тахікардія та ін.
Протисудомні засоби – призначаються тільки при шумі у вухах, викликаному клонічними скороченнями м’язів м’якого піднебіння або середнього вуха – карбамазепін (Тегретол, Финлепсин), фенітоїн (Дифенін), вальпроати (Депакин, Енкорат, Конвулекс),
Блокатори повільних кальцієвих каналів – Цинаризин, Стугерон.
Антигіпоксантні засоби – діюча речовина Триметазидин (Предуктал, Тримектал, Ангіозил, Депренорм, Римекор)
Антигістамінні засоби – призначаються при алергічних реакціях, коли спостерігається застій рідини в вусі, це гидроксизин (Атаракс), прометазин (Піпольфен, Дипразин)
Препарати, що поліпшують мозковий кровообіг – Вінпоцетин, Кавінтон, Телектол.
Крім медикаментозного лікування шуму у вухах лікар може запропонувати фізіотерапевтичне лікування – лазеротерапію, ендауральний електрофонофорез. При запальних захворюваннях, отитах показаний пневмомасаж барабанної перетинки.
При сильному порушенні слуху на сьогоднішній день існують сучасні моделі слухових апаратів з цифровим програмуванням, вони можуть бути завушними або мініатюрними внутрішньовушними.
Можливо також проведення психокорекції з використанням гіпнотерапії, аутогенного тренування, навчання Рейки, настроїв Ситіна, промовляння тверджень, що настроюють на позитивне ставлення і прагнення до одужання за допомогою самонавіювання. Можна використовувати різні варіанти антистрестерапії – масаж, водолікування.

Карта сайту
XML