Надниркова і гіперандрогенія яєчникового генезу

Гіперандрогенія: причини, симптоми, лікування

Гіперандрогенія – це порушення гормонального фону, що характеризується надмірно сильної продукцією андрогену – чоловічого гормону. Для жіночого організму це речовина є необхідним, так як виконує кілька функцій відразу, але його надлишок тягне за собою досить неприємні наслідки, лікувати які потрібно в обов’язковому порядку.

Андрогени виробляються такими органами, як наднирники, яєчники і адипоцити. Від цих гормонів залежить процес статевого дозрівання, поява волосся в області пахв і геніталій. Андрогени беруть участь у регулюванні роботи нирок і печінки, впливають на репродуктивну систему і м’язовий зростання. Вони потрібні і в зрілому віці, так як синтезують естрогени, підтримують достатній рівень лібідо і зміцнюють кісткові тканини.

Зміст:

Що таке гіперандрогенія?

Дане патологічний стан часто супроводжується аменореєю (відсутність менструацій) і, відповідно, безпліддям. Фолікули яєчників оточені клітинною шарами, а надто велику кількість андрогенів перешкоджає фоллікулярному зростання, в результаті чого розвивається заращіваніе фолікулів – фолікулярна атрезія. Ускладненням захворювання є фіброз яєчникових капсул та полікістоз, відповідно.

Перш ніж розбиратися в причинах патології, її симптоми та лікування, потрібно ознайомитися з деякими поняттями:

Надниркова і гіперандрогенія яєчникового генезу

Гіпоталамус – це центральний регуляційної відділ головного мозку, під контролем якого знаходяться всі обмінні процеси організму; відповідає за функцію статевих і ендокринних залоз; у ньому взаємодіють дві системи – гормональна і нервова;Гіпофіз – основна заліза ендокринної системи; локалізується в стовбурі головного мозку; відповідає за гормональний обмін;Порушення центрального походження – відхилення в регуляційної функції; виникають із-за порушення роботи гіпофіза та/або гіпоталамуса;Наднирники – парні ендокринні залози; локалізуються над нирками; складатися з внутрішнього мозкового шару і зовнішнього коркового;Проба на визначення джерела захворювання з використанням дексаметазону – процедура, яка дозволяє визначити концентрацію андрогенів в жіночому організмі.

Надниркова гіперандрогенія

Ця форма захворювання найчастіше буває вродженою. Симптоми патології в цьому випадку виявляються досить рано. Перші менструації з’являються набагато пізніше, ніж належить, а надалі стають рідкісними або зовсім припиняються. У всіх хворих надниркової гиперандрогенией спостерігається рясна вугрової висип на грудях і спині, а також локальна пігментація шкірних покривів.

Симптомами гіперандрогенії у жінок є:

недорозвинення молочних залоз;фігура розвивається за чоловічим типом (вузький таз, широкі плечі);клітор незначно гіпертрофується, матка зменшується, але відхилень у розвитку яєчників не спостерігається.

При захворюванні надниркового генезу потрібно терапія глюкокортикоїдними засобами, щоб підтримувати гормональний рівень у межах норми.

Гіперандрогенія яєчникового генезу

Ця форма порушення діагностується приблизно у 5% жінок репродуктивного віку.

Причин, які можуть спровокувати патології, досить велика кількість, тому не завжди вдається визначити, що саме призвело до збою.

Однак фахівці цієї області визначили, що головним провокуючим фактором є порушення функції гіпоталамо-гіпофізарної системи. Такі порушення призводять до посиленого вироблення ЛГ або відхилень у співвідношенні ЛГ/ФСГ.

Надмірна кількість ЛГ призводить до гіперплазії гранульозного і зовнішнього шару фолікулів, сполучної білкової оболонки яєчників. У результаті зростає кількість андрогенів, що продукуються яєчниками, з’являються перші симптоми маскулінізації. Недолік ФСГ позначається на фолікулах: вони не можуть дозріти. В результаті у жінок розвивається анновуляция – патологія, що потребує лікування.

Причини гіперандрогенії

Відносний/безумовний надлишок ЛГ через порушення функції гіпоталамуса або аденогіпофіза;Надмірна продукція андрогенів корою надниркових залоз в пубертатний період;Ожиріння в пубертатному віці. Зайвий жир є основним чинником ризику, тому що в ньому андрогени перетворюються в естрогени;Гіперінсулінемія, інсулінорезистентність;Порушення генезу стероїдів в яєчниках;Первинний гіпотиреоз – недолік гормонів щитовидної залози.

Полікістоз яєчників може розвинутися на тлі нетипової вродженої гіперплазії наднирників. До інших причин можна віднести гипертекоз, лейдигому і андрогенсекретирующие пухлини яєчників, які вимагають хірургічного видалення.

Симптоми і лікування ознак гіперандрогенії

Активний ріст волосся на кінцівках та інших частинах тіла (молочних залозах, животі) у жінок. Коли волосся росте на щоках, говорять про гірсутизм;Поява залисини на голові (алопеція – випадання волосся);Косметичні проблеми з особою – вугри, прищі, лущення, різні запалення. Лікування у косметолога не дає результатів;Остеопороз, м’язова атрофія;Підвищення концентрації глюкози в крові (цукровий діабет 2 типу);Різке ожиріння;Формування статевих органів проміжного типу;Цикл має великі інтервали менструації або зовсім відсутні;Безпліддя, невиношування (якщо захворювання з’явилося при вагітності). Для успішного виношування дитини організму необхідно певну кількість жіночих статевих гормонів, а при захворюванні вони практично не виробляються;Напади артеріальної гіпертонії.

У хворих жінок спостерігається схильність до депресивних станів, вони швидко втомлюються. Варто зазначити, що захворювання може виникнути в будь-якому віці, починаючи з самого народження.

Як виявити синдром гіперандрогенії

В першу чергу лікар повинен виключити захворювання, які можуть стати провокуючими факторами: печінкові патології, акромегалію, синдром Кушинга, андрогенсекретирующие пухлини надниркових залоз, статеву диференціацію. Лікар повинен дати направлення в клінічну лабораторію на визначення основного гормону.

Надниркова і гіперандрогенія яєчникового генезу

З’ясовують концентрацію пролактину, загального та вільного тестостерону, андростендіону, ФСГ, дегідроепіандростерону сульфату. Для аналізу потрібно здати кров. Беруть її вранці натщесерце. Так як у хворих гормональний фон практично постійно змінюється, проби роблять три рази з інтервалом в 30 хвилин, потім всі взяті порції крові змішуються. Якщо виявлено більше 800 мкг% дегідроепіандростерона сульфату, значить, має місце пухлина надниркових залоз.

Також необхідно здати аналіз сечі на концентрацію кетостероїдів-17.

Крім цього, необхідно взяти маркер ХГ, якщо симптоми захворювання є, але концентрація андрогенів залишається в межах норми.

Інструментальне дослідження: пацієнтку повинні надіслати на МРТ, КТ, внутривлагалищное УЗД для виявлення пухлин.

Лікування

Варто відзначити, що терапія багато в чому залежить від побажань самої хворий. Приміром, якщо вона планує мати дітей в майбутньому, то проводиться лікування кломифеном. Якщо вона не хоче відновлювати фертильні функції, призначається гормональна терапія пероральними контрацептивами.

Через два місяці з моменту початку такого лікування концентрація тестостерону і андростендіону повертається в межі норми. Якщо прийом контрацептивів з якихось причин протипоказаний, призначається спироноланктон, який приймають протягом півроку.

При наявності пухлин яєчників вдаються до хірургічного втручання.

Бережіть своє здоров’я, не пускайте хворобу на самоплив і обов’язково звертайтеся до лікаря за професійну допомогу!

Источник

Надниркова і гіперандрогенія яєчникового генезуНадниркова і гіперандрогенія яєчникового генезу
Карта сайту
XML