Бактеріальний вагіноз - лікування бактеріального вагінозу - допомога в лікуванні

Бактеріальний вагіноз характеризується порушеннями екосистеми піхви, які виражаються в заміщенні переважаючих в мікрофлорі піхви мікроорганізмів роду Lactobacillus асоціацією різних бактерій, зокрема Gardnerella vaginalis, анаеробів, Mycoplasma hominis та ін Всі перераховані мікроби є представниками нормальної флори піхви, але при бактеріальному вагінозі різко підвищується їх кількість, порушується співвідношення аеробних і анаеробних (в нормі 1:5, при бактеріальному вагінозі 1:100). Наслідком різкого зменшення або відсутності лактобацил є підвищення рН вагінального середовища, що також сприяє розвитку різних умовно-патогенних мікробів.

Клінічні прояви бактеріального вагінозу не мають характерних ознак, переважно жінки скаржаться на значні вагінальні виділення з неприємним запахом "гнилої риби". Відсутність ознак запалення піхви дозволяє диференціювати бактеріальний вагіноз з вагинитом. Клінічне значення бактеріального вагінозу полягає в тому, що велика кількість умовно-патогенних мікробів у піхву є фактором ризику виникнення східної інфекції, а також розвитку запалення у статевого партнера. Наслідком бактеріального вагінозу можуть бути:

хронічне запалення верхніх відділів статевого тракту жінки;інфекційні ускладнення після гінекологічних операцій, абортів;акушерські ускладнення (мимовільні аборти, передчасні пологи, післяпологовий ендометрит, внутрішньоутробне інфікування плода).

Перелік уніфікованих методів діагностики (рекомендованих інструкціями ВООЗ):
1. Клініко-діагностичні дослідження.
1.1. Визначення рН у вагінальному секреті (> 4,5 ).
1.2. Виявлення амінного запаху в піхвовому секреті (1 краплю 10% розчину гідроксиду калію додають до виділень з піхви, нанесених на предметне скло).
2. Бактеріологічні методи.
2.1. Мікроскопічне дослідження препарату, забарвленого метиленовим синім.
2.2. Мікроскопічне дослідження препарату, пофарбованого модифікованим способом Грама (виявлення "ключових клітин", які є наслідком осідання на епітеліальні клітини стінки піхви великої кількості мікробів, кількість лейкоцитів не перевищує норму).
3. Бактеріологічний метод дослідження.

Лікування бактеріального вагінозу

Для досягнення успіху, лікування бактеріального вагінозу повинно проходити в 2 етапи: на першому проводиться антибактеріальне лікування статевих партнерів, на другому - необхідно сприяти відновленню вагінального біоценозу у жінок.

I етап - застосовують препарати імідазолу або антибіотики групи лінкозамідів.
- Метронідазол по 0,5 г 2-3 рази на добу протягом 7 діб.
- Метронідазол-гель 0,75%) - інтравагінально по 5,0 г на добу, 7 днів.
- Далацин Ц (кліндаміцину гідрохлорид) - по 300 мг 2 рази на добу протягом 7 днів.
- Далацин, вагінальний крем (2%) - інтравагінально по 5,0 г на добу, 3-6 днів
- Далацин, вагінальні свічки - в піхву 1 раз на добу, 3-6 днів.
Статевим партнерам призначають метронідазол або далацин всередину за наведеною схемою.

II етап - застосовують препарати, що містять лактобацили; еубіотики, вакцини.
- Вагилак (ліофілізовані лактобацили) - по 1 капсулі в піхву на ніч, 10 днів.
- Ацилак (вагінальні свічки) - 1-2 рази в день 10 днів.
- Солкотриховак R - вакцина з спеціальних штамів лактобацил, по 0,5 мл три рази з інтервалом 2 тижні; повторна вакцинація через рік - 0,5 мл.

Контроль лікування проводиться після закінчення другого етапу. Хвору можна вважати вилікуваною при відновленні вагінального біоценозу.

Бактеріальний вагіноз - лікування бактеріального вагінозу - допомога в лікуванні
Карта сайту
XML