Кияни знову б’ють на сполох — цього разу через загрозу забудови коси затоки Собаче гирло на Оболоні. Активісти вимагають оголосити територію заказником, аби зберегти рідкісні види флори та фауни. Водночас влада міста запевняє, що планує створити тут рекреаційну зону з мостом до Оболонської набережної. Проте журналістське розслідування показало: понад половина території коси вже має статус земель “під забудову”, а в її центрі кілька гектарів передані приватній компанії для будівництва житлово-адміністративного комплексу.
Архітектор Андрій Миргородський, відомий своїми проектами “мосту-хвилі” та мосту на Володимирській гірці, представив концепт нового пішохідного переходу. За його словами, міст матиме розвідну конструкцію та зелені насадження, але деталі щодо термінів і вартості поки не розголошуються. За контурами карти можна зробити висновок, що йдеться саме про перехід на косу Собаче гирло, де й зосереджені головні суперечки.
Плани міста і приховані ризики
Ідея створити міст до коси не нова. Ще у 2016 році КП “Київбудреконструкція” замовило проект рекреаційного маршруту, який мав з’єднати Оболонську набережну, Оболонський острів і косу Собаче гирло. Однак реалізація тоді зупинилася. У 2023 році Київрада знову повернулася до цієї теми: частину території на Прирічній планують віддати під парк, а поруч — облаштувати паркінг. У рамках цього маршруту передбачено прогулянкову зону довжиною понад 6 км, що проходить через косу, де позначене й місце майбутнього мосту.
Втім, жоден із чиновників не згадав, що значна частина коси вже відведена під забудову. Саме це викликає підозри громадськості — адже йдеться про зелену територію, що формально залишається рекреаційною, але в будь-який момент може стати об’єктом для забудовників.
Як “зелена зона” стала будівельною ділянкою
За Генпланом Києва до 2020 року коса входила до зони масового відпочинку “Оболонь”. Та кадастрова карта розповідає іншу історію: п’ять із десяти ділянок коси мають призначення “під забудову”. Почалося все ще у 2004 році, коли землі, що належали “Київзеленбуду”, передали в оренду дочірньому підприємству “Явір-Плюс” для будівництва спортивно-досугового комплексу. Згодом компанія викупила частину території й змінила цільове призначення — тепер замість спорту тут планували житлово-адміністративні будівлі.
Після низки судів ділянку викупило ТОВ “Дженерейшн”, серед власників якого — бізнесмен Ігор Мазепа. Саме ця компанія у 2019 році представила проект “горизонтального хмарочосу” — 700-метрової будівлі з офісами, паркінгом і житлом. Хоча дозвільних документів поки немає, екологи побоюються, що суди можуть відкрити шлях до забудови.
Кому вигідна ця схема
Адвокати та експерти вважають, що головна проблема полягає у невідповідності таких рішень Генплану. Частина ділянок потрапляє до прибережної захисної смуги, де будь-яке капітальне будівництво заборонене. При цьому землі “Київзеленбуду” вилучалися формально законно, але, як вважають фахівці, не без корупційного підтексту.
Експерти зазначають, що подібні схеми розтягуються на десятиліття — забудовники чекають слушного моменту, поки громадський інтерес до території згасає. Так, частину ділянок передавали кільком компаніям, які згодом банкрутували, і земля переходила з рук у руки. У результаті нині лише одна з них залишається у приватній власності — саме вона становить головну загрозу.
Активісти проти забудови
Громадськість пропонує альтернативу — надати косі статус природного заказника. ГО “Парк Прирічна” вже кілька років намагається реалізувати цю ідею, але стикається з бюрократичними перепонами. Активісти подали клопотання про створення заказника “Затока Собаче гирло”, який мав би охопити вісім комунальних ділянок. Для приватних земель це наразі неможливо без згоди власників.
Пропонований охоронний режим забороняє капітальне будівництво, вирубування дерев і засмічення території, дозволяючи лише короткочасний відпочинок, риболовлю та велопрогулянки. Проте в КМДА заявляють, що питання має пройти громадське опитування, яке поки навіть не призначене.
Чому влада зволікає
Юристи вказують, що вимога громадського голосування для створення заказника не передбачена законодавством. Тому екологи розцінюють такі дії як спробу затягнути процес. Водночас частина депутатів вважає, що опитування може стати кроком до реального врахування думки громади, хоча й визнають: бюрократія гальмує будь-які рішення.
Унікальна природа під загрозою
Науковці нагадують, що колись ця коса була окремим островом — Песій, який згадується ще в літописах. Сьогодні тут росте понад сто видів рослин, серед них рідкісні й занесені до Червоних списків. На території мешкає понад 40 видів птахів, серед яких гоголь, кулик-сорока та поліксена. Це одне з небагатьох місць у Києві, де зберігся природний ландшафт уздовж Дніпра, важливий для мігруючих птахів.
Журналісти, які побували на косі, описують контраст між бетонною Оболонню та дикою природою з піщаними пляжами, соснами й очеретами. Але навіть там помітні сліди людської діяльності — сміття та залишки тимчасових жител.
Як зберегти “Собаче гирло”
Фахівці пропонують різні варіанти — від створення регіонального ландшафтного парку до часткового заповідання території. Та головне, на чому всі сходяться: забудова цієї унікальної ділянки є неприпустимою. Якщо ж влада дійсно прагне створити рекреаційну зону, вона має викупити приватні землі для суспільних потреб і забезпечити охоронний статус території.
Поки ж коса Собаче гирло залишається у підвішеному стані — між обіцянками чиновників, інтересами бізнесу та боротьбою громадськості. І від того, яке рішення буде ухвалено найближчим часом, залежить, чи збереже Київ один із останніх природних куточків серед бетонних кварталів.
