Столична рада схвалила звіт про виконання Стратегії розвитку Києва за 2024 рік, а також план її реалізації на 2025-2027 роки. Рішення ухвалили на пленарному засіданні 9 жовтня 2025 року без обговорення. Ініціаторами відповідних проєктів стали Департамент економіки та інвестицій КМДА та, у частині плану на 2025-2027 роки, тодішній перший заступник голови КМДА Микола Поворозник разом із профільним департаментом.
Зі звіту випливає, що у 2024 році місто одночасно демонструвало прогрес у частині окремих показників і стагнацію або погіршення в інших. Наприклад, зношеність водопровідних мереж становила 69,7% (на 0,5% менше проти 2023 року), каналізаційних мереж – 63,4% (на 0,6% більше), а зношеність рухомого складу наземного громадського транспорту – 56,3%. Частка незаконних тимчасових споруд для підприємницької діяльності сягнула 25,47%, тоді як середньомісячна зарплата зросла до 31,6 тис. грн. Також 250,27 тис. киян пройшли підготовку до національного спротиву. На 2025-2027 роки серед пріоритетів – розширення системи укриттів і цивільного захисту, продовження підготовки населення та транспортні проєкти, зокрема 3,78 км нового метро, дві станції й закупівля 30 вагонів.
«Рекордний» 2024-й: ключові індикатори і тренди
Звіт фіксує результативність за стратегічною ціллю «Підвищення безпеки та якості життя мешканців Києва». Після 416 тис. підготовлених у 2023 році місто у 2024-му навчило 250,27 тис. людей, а на 2025 рік закладало планку у 450 тис., із подальшим зростанням до 500 тис. у 2027-му. Мережа модернізованого оповіщення охопила 31% території столиці – на 1% більше, ніж роком раніше. Усі три лівобережні райони вже інтегровані повністю, а Подільський, Оболонський і Печерський – частково. Водночас початкові орієнтири на 2025 рік становили 70% покриття, а на 2027-й – 100%.
Кількість об’єктів комунальної власності під охороною КО «Муніципальна охорона» зросла до 1329 (у 2023-му було 1054), що перевищує план на 2025 рік – 1275 – і дещо не дотягує до цілі 1410 на 2027-й. У сфері ЖКГ показники контрастні: зношеність водопроводу – 69,7%, каналізації – 63,4%, зате протяжність нових тепломереж, прокладених за сучасними технологіями, сягнула 2,37 км (2023 рік – 0,15 км; план на 2025-й – 1,6 км).
Наземний громадський транспорт у 2024 році мав 56,3% зношеності парку, попри орієнтир «менше 25%» на 2025-й. Доступність покращується повільніше, ніж прогнозувалося: 84,7% одиниць рухомого складу адаптовані для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп (84,2% у 2023-му, план на 2025-й – 87%). На 100 тис. населення припадало 7,1 км велодоріжок – на 0,2 км більше за 2023 рік, але на 5 км менше від планового показника на 2025-й.
Екологічні метрики, зафіксовані у звіті, демонструють стабільність: частка зелених насаджень становила 49,5%, а природно-заповідного фонду – 25,9%. Натомість заявлена площа територій, що готуються до заповідання, різко зросла – 966,1 га проти 57,29 га роком раніше, при плані 150 га на 2025-й. Коли саме ці ділянки отримають фактичний статус, документ не конкретизує.
У бізнес-блоці різко погіршилася ситуація з нелегальними кіосками й МАФами: їхня частка у 2024-му – 25,47% проти менш як 11,2% у 2023 році. У КМДА це пояснили і зростанням нелегальних встановлень, і кадровими втратами контролюючих служб через мобілізацію. Показники безробіття відсутні – Держстат їх не оприлюднює в умовах війни. Водночас середня номінальна зарплата у столиці сягнула 31,6 тис. грн (2023 рік – 24,3 тис.; орієнтир на 2025-й – 31,7 тис.).
Плани на 2025-2027 роки: укриття, мережі, метро
Формально план на 2025 рік затверджено із суттєвим запізненням, тож значну частину його індикаторів місто буде переносити або синхронізувати з цілями на 2026-2027 роки. Серед базових показників безпеки – зростання кількості громадян, підготовлених до національного спротиву: 450 тис. у 2025-му, 475 тис. у 2026-му і 500 тис. у 2027-му. Кількість захисних споруд має збільшитися з 3,5 тис. у 2023 році (охоплення 88% населення) до 3,7 тис. у 2025-му (94%), 3,9 тис. у 2026-му (98%) і 4 тис. у 2027-му (100%), причому 787 об’єктів до 2027-го будуть облаштовані з урахуванням принципів безбар’єрності та інклюзивності.
Заплановано створення трьох лівобережних загонів Київської аварійно-рятувальної служби та чотирьох водолазно-рятувальних підрозділів у її складі. У ЖКГ до 2027 року цільові показники такі: зношеність водопровідних мереж – 60%, каналізаційних – 55%, сучасних тепломереж збудовано 200 км, фізично захищено 5 об’єктів теплоенергетичного комплексу, пробурено 8 малопотужних свердловин. Частка ліфтів зі строком експлуатації понад 25 років має зменшуватися щорічно – 43% у 2025-му, 42% у 2026-му та 41% у 2027-му.
Транспортний блок передбачає до 2027 року прокладання 3,78 км метрополітену, будівництво двох нових станцій і закупівлю 30 вагонів метро. Додатково – капремонт та реконструкція чотирьох станцій, а також нарощення протяжності наземних ліній електротранспорту з 1525 км (дані за 2023 рік) до 1636 км.
У земельних та містобудівних питаннях мерія планує інвентаризувати 90-100% ділянок столиці. Це має виявити вільні території для подальшої оренди та до 2027 року збільшити надходження від орендної плати й земельного податку на 5% порівняно з 2023-м. Окремим рядком заявлено моніторинг кварталів застарілої забудови для інвентаризації та підготовки до реконструкції, але без конкретних обсягів на роки.
Стратегія розвитку Києва: рамковий документ і його «історія хвороби»
Стратегію розвитку Києва затвердили рішенням Київради №824/7060 від 15 грудня 2011 року, з подальшими коригуваннями у 2015-2024 роках. Первинно документ охоплював період до 2025 року, але рішенням Київради №414/10222 від 5 грудня 2024-го строк реалізації продовжили до кінця 2027 року. Фінансування передбачено не «під Стратегію», а в межах галузевих програм – транспорту, ЖКГ, соціальної сфери тощо. Плани виконання затверджуються раз на кілька років: спочатку на 2020-2023 роки, згодом продовжені на 2024-й, а тепер ухвалені на 2025-2027-й.
Громадськість і частина депутатського корпусу неодноразово закидали документу невідповідність сучасним викликам та ігнорування критичних тем. У звітах за «довоєнні» роки фіксувалися високий рівень зношеності мереж і транспорту, слабка інноваційність бізнесу, самозахоплення землі та стихійна забудова. У 2021-му КМДА пояснювала провали карантинними обмеженнями та браком фінансування, у 2023-му – наслідками повномасштабної війни. Попри це, звіти й зараз затверджують без дискусій у сесійній залі.
Департамент економіки та інвестицій КМДА очолює Наталія Мельник із 16 лютого 2018 року. До 13 жовтня 2025-го куратором напряму був перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, після його звільнення функцію формального нагляду перебрав мер Віталій Кличко.
