Син ексгендиректора “Мілана” Джанлука Галліані поділився кумедною історією про те, як відбувалися перемовини щодо переходу Андрія Шевченка до італійського клубу у 1999 році.
На зустрічі зі Sportitalia він розповів, що у футбольному менеджменті ключову роль відіграє не стільки аналітика чи алгоритми, скільки людська інтуїція. Саме такою чутливістю володів Арієдо Брайда – один із найповажніших спортивних директорів “россонері”.
За словами Галліані, Брайда міг швидко зрозуміти, чи підходить гравець для “Мілана”. Якщо футболіст не відповідав високим вимогам клубу, Арієдо міг відрізнити потенційного зіркового гравця від звичайного виконавця. І саме він “закохався” у гру Шевченка, довго стежив за українським форвардом і наполягав на його трансфері.
Перед підписанням угоди делегація “Мілана” вирушила на матч київського “Динамо”, щоб на власні очі оцінити майбутнього новачка. Як зізнається Джанлука Галліані, у тому поєдинку Андрій Шевченко зіграв не найкраще, зате Сергій Ребров провів блискучий матч. Це навіть стало приводом для жарту – батько Джанлуки, Адріано Галліані, запитав у Брайди: “Може, все ж варто запросити Реброва, а не Шевченка?”
Однак Брайда був непохитний і впевнений у своєму виборі. Він відповів: “Шевченко стане великим гравцем і виграє «Золотий м’яч»”. Як показав час, ця впевненість була виправданою – Шевченко став однією з найбільших зірок в історії “Мілана” і дійсно отримав “Золотий м’яч” у 2004 році.
