Київський житловий фонд стрімко руйнується після ворожих ударів через критичний знос старих будівель, зведених ще у 1960–1980 роках. Фізична застарілість конструкцій перетворює навіть слабкі вибухові хвилі на масштабні катастрофи. Це суттєво ускладнює роботу тимчасової контрольної комісії Київради, яка вже понад пів року перевіряє відновлення об’єктів за бюджетні кошти. Затверджений 28 травня 2026 року проміжний звіт ТКК виявив гострий кадровий дефіцит через мобілізацію, збої в логістиці та повну відсутність системи інформування постраждалих киян, змушених самотужки шукати дані про власні оселі.
Депутатський звіт ухвалили 74 міські обранці.
Проєкт рішення №08/231-390/ПР підготувала група членів комісії.
Документ затверджує п’ять рекомендацій.
Зокрема, Кабмін просять змінити постанову №1178, дозволивши закупівлі без відкритих торгів для екстрених аварійних робіт у житловому секторі. Профільним департаментам КМДА та районним адміністраціям доручили негайно налагодити публічне висвітлення відбудови. Окремо Департаменту соцполітики рекомендували внести зміни до програми «Турбота. Назустріч киянам» на 2025 – 2027 роки задля нарахування одноразових адресних виплат постраждалим власникам. Комунальникам міста порадили повністю зупинити нарахування плати за житлово-комунальні послуги мешканцям зруйнованих приміщень, керуючись ухваленим раніше рішенням Київради №5445/5486 від 08.09.2022 року.
Головні проблеми міської відбудови
Інформаційний супровід процесів відновлення відсутній.
Уся важлива інформація розпорошена по різних ресурсах і оновлюється хаотично.
Через це постраждалим доводиться оббивати пороги численних відомств — від РДА до будівельників.
“Недостатня прозорість у сфері відновлення житлового фонду створює передумови для поширення недовіри, виникнення конфліктів, інформаційних маніпуляцій, соціального невдоволення, численних колективних звернень та скарг. У цілому проблематика інформування населення у сфері відновлення пошкодженого житла свідчить про необхідність формування комплексної системи публічної комунікації, яка повинна базуватися на принципах відкритості та прозорості, регулярності інформування, доступності інформації, оперативності реагування, цифровізації процесів, належній кризовій комунікації, забезпеченні постійного зворотного зв’язку з мешканцями, публічності використання бюджетних коштів, соціальній чутливості у взаємодії з населенням. Формування ефективної системи комунікації має стати одним із ключових елементів забезпечення прозорого, контрольованого та суспільно орієнтованого процесу відновлення житлового фонду Києва в умовах воєнного стану та післявоєнної відбудови України”, – підкреслюється в попередньому звіті.
Ситуацію загострює складний багатоетапний механізм виділення коштів та тотальний брак ресурсів у бюджеті столиці. Місту бракує єдиної координації, а кошториси втрачають актуальність ще до початку ремонтів через нестабільні ціни на будматеріали та енергоносії. Додатково дається взнаки затяжна криза кадрів на ринку проектування.
“Особливо гострою проблемою є нестабільність вартості будівельних матеріалів та будівельно-монтажних робіт, порушення логістичних ланцюгів, зростання вартості енергоресурсів, а також дефіцит виробничих потужностей. У зв’язку з цим вартість будівництва постійно зростає, а затверджені кошторисні розрахунки часто втрачають актуальність ще до початку виконання робіт. Також суттєвим викликом є кадровий дефіцит у будівельній та проєктній галузі, спричинений умовами воєнного стану, мобілізацією працівників, а також виїздом спеціалістів різних галузей за кордон, що в свою чергу призвело до перевантаження ринку будівельних послуг”, – зазначили в ТКК.
Експерти ТКК закликають до повної цифровізації процесів та модернізації житла.
Аномалії у звітах районних адміністрацій
У кошторисі Києва на 2026 рік зафіксовано фінансування відновлення 291 об’єкта. Замовниками виступають РДА та КП “Житлоінвестбуд-УКБ”. Найбільший обсяг робіт припадає на Подільський район (53 об’єкти), найменший — на Деснянський, Печерський та Оболонський (по 5). Голова ТКК Алла Шлапак попередила, що цей список постійно збільшується внаслідок безперервних ворожих ударів.
Початкові бюджетні призначення зросли з 300 мільйонів до 1,28 мільярда гривень.
Наразі замовникам перераховано 715 мільйонів, проте реально освоєно лише 175 мільйонів гривень.
Звіт виявив дивовижні фінансові аномалії. Подільська РДА якимось чином примудрилася витратити 119,2 мільйона гривень, хоча з бюджету їй перерахували всього 395,2 тисячі. Своєю чергою Святошинська РДА замість запланованих 8,5 мільйонів гривень фактично отримала аж 265,3 мільйона.
Пряму матеріальну допомогу отримали лише 36 киян.
Сума одноразових виплат склала 10 та 40 тисяч гривень (загалом — 480 тисяч). Ще 4 особи отримували по 20 тисяч щомісячно, але загальні витрати за цією статтею у звіті не розкриваються. Ймовірно, ці кошти виділили мешканцям повністю залитого водою аварійного будинку 1961 року побудови на вулиці Олени Теліги, 7. У грудні 2025 року будівля через обстріл втратила дах, а затримка ремонту загрожує повним обвалом стін. Депутати навіть переглядали сюжет ЗМІ про цю проблему під час засідання.
Ремонти на інших об’єктах теж буксують.
На вулиці Авіаконструкторській, 15 роботи не розпочалися навіть через рік після руйнування. Завадили погода та протести мешканців проти неякісної покрівлі. На вулицях Депутатській та Академіка Вернадського ремонти тривають, але Святошинська РДА вже вимагає додаткових грошей через прорахунки в інструментальних обстеженнях, які виконували сторонні комунальні підприємства.
Контроль на тлі кримінальних справ
Комісію з 8 депутатів створили 6 листопада 2025 року згідно з рішенням Київради №241/10708. Її головна мета — жорсткий нагляд за прозорістю використання фінансових ресурсів та аналіз укладених угод під час відбудови. Необхідність у цьому виникла після того, як обсяги руйнувань у 2025 році досягли катастрофічних масштабів.
Кількість постраждалих багатоповерхівок за пів року злетіла з 41 до 71.
Тоді за рік міський бюджет збільшив фінансування відбудови лише наполовину — до 1,13 мільярда гривень, перерахувавши фактично 734 мільйони. Величезний дефіцит коштів сповільнює роботи в житловому секторі. Часто ремонти на пошкоджених об’єктах, як-от на Русанівці, починаються лише після публічного тиску журналістів та прямого втручання депутатів ТКК.
Держаудитслужба вже блокує сумнівні закупівлі міста.
Через грубі порушення та безпідставне відхилення конкурентів аудитори змусили КП “Житлоінвестбуд-УКБ” розірвати угоду на ремонт будинку на бульварі Вацлава Гавела, 87, пошкодженого у червні 2025 року. Проте під час повторного тендеру замовник знову обрав того самого підрядника.
Тим часом правоохоронці розслідують масштабні корупційні схеми.
Ще з серпня 2022 року Нацполіція веде кримінальне провадження щодо розкрадання 187 мільйонів гривень на відновленні чотирьох шкіл в Оболонському районі та двох будинків на вулицях Чорнобильській та Соломії Крушельницької. Слідство задокументувало, що обсяги виконаних будівельних робіт на цих об’єктах штучно завищували у 2,5 рази.
