Український бізнес та громадяни можуть втратити до 300 млрд грн кредитних ресурсів через рішення Верховної Ради. Парламентарі проголосували за продовження дії 50-відсоткового податку на прибуток фінустанов на 2027 рік. Банкіри сподівалися на скасування цієї норми, запровадженої ще у 2023 році для фінансування сил оборони. Попереднє законодавство обмежувало додаткові відрахування кінцем 2026 року, проте депутати змінили плани.
Податкові нововведення містяться у свіжому законопроєкті №15262. Автори цієї законодавчої ініціативи пояснюють фіскальний крок гострою потребою у грошах для військової сфери:
В умовах воєнного стану забезпечення своєчасного та достатнього бюджетного фінансування потреб сектору безпеки і оборони набуває критичного значення…. З метою забезпечення передбачуваності податкової політики, уже зараз існує потреба у додатковому залученні фінансових ресурсів, джерелом яких можуть стане додаткові надходження від податку на прибуток підприємств, що сплачуватиметься банками у 2027 році за підвищеною ставкою
Бюджет додатково отримає близько 20 млрд грн від збереження підвищеної податкової ставки. Такі цифри озвучила Діляра Мустафаєва, яка очолює аналітичний департамент Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”. Водночас вона наголосила, що Національний банк прогнозує негативні наслідки для економіки. Держава забирає кошти, які могли б забезпечити масштабне фінансування відновлення країни.
У банківській системі прибуток підтримує капітал банків, а відтак їхню здатність кредитувати бізнес, населення, енергетичні та інвестиційні проєкти, – каже банківська експертка. – Йдеться про вибір між короткостроковим ефектом і можливостями економіки на кілька років уперед. Адже додаткове кредитування — це розвиток виробництва, енергетична стійкість, модернізація обладнання, нові робочі місця та офіційні доходи громадян
Звісно, збережений фінустановами капітал не трансформувався б автоматично у нові позики у повному обсязі. Експерти зазначають, що реальний ефект визначатиметься ситуацією на фронті, якістю бізнес-проєктів та потребами конкретних галузей. Проте вилучення грошей суттєво обмежує фінансовий маневр банківського сектору.
Якщо банківська система має менший ресурс для кредитування, це може позначитися на тому, наскільки легко сім’я зможе профінансувати енергонезалежність свого будинку, придбати житло чи розпочати власну справу. А для працівників підприємств це також питання того, чи матиме бізнес кошти для розвитку, модернізації та створення нових робочих місць
Посилення фіскального тиску відбувається на тлі важливих міжнародних зустрічей в Україні. Наразі у країні перебуває місія Міжнародного валютного фонду під керівництвом Гевіна Грея. Головне завдання цих переговорів – перегляд поточної кредитної програми EFF. Нагадаємо, що МВФ наполегливо вимагає від української влади підвищення податкових надходжень за кількома ключовими напрямками.
Ці вимоги прямо впливають на отримання іншої фінансової допомоги. На початку травня Кабмін розробив зміни до державного бюджету, збільшивши доходи на 2,29 трлн грн, а видатки – на 1,64 трлн. Таке суттєве коригування стало можливим завдяки схваленню Євросоюзом великого кредиту на 90 млрд євро. Ця макрофінансова підтримка жорстко прив’язана до виконання умов МВФ.
