Радянські спецслужби стоять за вбивством лідера УНР. Про це свідчать численні дослідження істориків. Голову Директорії розстріляв Самуїл Шварцбард у Парижі на розі вулиці Расін та бульвару Сен-Мішель. Сталося це 25 травня 1926 року.
Сторіччю з дня цієї трагічної загибелі видатного діяча присвячено нову вуличну експозицію на Хрещатику. Її відкрили у середу, 20 травня 2026 року. Про подію звітує Український інститут національної пам’яті.
Проєкт отримав назву “Симон Петлюра: життя за незалежність”. Стрічка життя відомого політика розгортається перед глядачами від його навчання у семінарії та перших публіцистичних спроб до вихору подій Української революції. Творці глибоко проаналізували середовище й родину, які виплекали світогляд майбутнього отамана військ УНР, котрий також обіймав посаду генерального секретаря з військових справ у Генеральному секретаріаті Центральної Ради. Окремий акцент зроблено на затишному сімейному колі – дружині Ользі та доньці Лесі.
Головна мета виставки полягає у розвінчуванні імперських наративів. Постать Петлюри стала мішенню для пропаганди Кремля ще за його життя. Згодом спроби дискредитації лише посилилися, а створені тоді небезпечні стереотипи й міфи активно використовуються Москвою і в наш час.
Державний діяч залишається символом нашої свободи. Про це під час офіційного відкриття заявив Володимир Тиліщак, який обіймає посаду заступника голови УІНП. За його словами, експозиція повертає керівника визвольних змагань у чесне історичне поле. Вона демонструє, наскільки складними були тогочасні політичні рішення. Проєкт чітко пояснює, чому пам’ять про лідера Директорії є критично важливою для сучасної України.
Київ – це лише перший етап. Надалі унікальні історичні стенди планують продемонструвати і в інших регіонах країни.
Ключові етапи боротьби та пам’яті
Постать лідера визвольного руху досі об’єднує українців. Сучасні відвідувачі на Хрещатику мають змогу особисто переосмислити складний шлях формування нашої суверенності.
Усі міфи ворога будуть остаточно спростовані.
