Масштаби пошкоджень столичної інфраструктури внаслідок російських атак досягли критичної позначки. Протягом 2025 року в Києві було зафіксовано пошкодження або повне знищення 2 423 об’єктів – це рекордний показник за весь час повномасштабної війни, який у понад три рази перевищує дані за попередній 2024 рік. Динаміка вражає: лише за останні шість місяців кількість найбільш постраждалих багатоповерхівок, що потребують термінового відновлення, підскочила з 41 до 71 одиниці. Проте фінансова підтримка цих процесів не встигає за темпами руйнувань – бюджетні асигнування зросли лише на 50%, а реальне фінансування залишається значно нижчим за заплановані обсяги.
Згідно з офіційними даними Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, минулий рік став найважчим для міста: кількість нових руйнувань складає майже половину від загальної статистики за чотири роки. Усього від лютого 2022-го до середини березня 2026 року в столиці постраждало 4 935 об’єктів. Якщо порівнювати за роками, то у 2022-му зафіксували 788 пошкоджень, у 2023-му – 513, у 2024-му – 744, а за перші кілька місяців 2026 року цифра вже сягнула 488.
Основний удар припадає на житловий сектор. Багатоквартирні будинки складають близько 60% усіх уражених об’єктів – це майже 3 тисячі споруд. Решта статистики розподілилася наступним чином:
- нежитлові приміщення у приватній власності – 596 об’єктів;
- об’єкти житлово-комунального господарства – 484;
- заклади освіти – 332;
- транспортна інфраструктура та приватний сектор – приблизно по 150 об’єктів.
Примітно, що попри запити журналістів, у КМДА не змогли надати конкретні дані щодо загальної кількості вже повністю відновлених об’єктів у місті.
Процес відбудови протягом 2024 – 2025 років фінансувався безпосередньо з міської скарбниці та резервного фонду. Проте ефективність використання цих коштів викликає запитання. Зокрема, з 200,28 млн гривень, виділених із резервного фонду на обстеження та капітальні ремонти, реально використали лише 38,57 млн гривень, що становить менше 20% від плану.
Що стосується загальних витрат через Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА, то у 2024 році при плані в 737 млн гривень було освоєно 83% коштів. У 2025 році паперові цифри зросли до 1,13 млрд гривень, але фактично профінансовано було лише 734,12 млн гривень – близько 65% від потреби. Така ситуація свідчить про суттєвий розрив між реальними руйнуваннями та ресурсами, що виділяються на їх ліквідацію.
Особливу увагу привертає стан житлового фонду. Зараз у Києві нараховується 71 багатоповерхівка з серйозними руйнуваннями, які відновлюють коштом міста. Замовником робіт виступає КП “Житлоінвестбуд-УКБ”. За їхньою інформацією, на 30 будинках роботи вже фіналізовані (з них 9 об’єктів здали протягом 2024 – 2025 років), а ще на 41 об’єкті ремонти тривають.
Видатки на це житло також демонструють неповне виконання планів. У 2024 році з передбачених 154 млн гривень освоїли 125 млн. У 2025 році сума зросла до 248,55 млн гривень, але за фактом було витрачено лише 176,87 млн. На цьому тлі темпи робіт виглядають вкрай нерівномірними: якщо у 2022 році відновили 11 будинків, а у 2023-му – 10, то за весь 2024 рік завершили лише одну багатоповерхівку.
Збільшення кількості критично пошкоджених будинків з 41 до 71 лише за пів року створює додатковий тиск на міські служби. У КП “Житлоінвестбуд-УКБ” пояснюють таке сповільнення дефіцитом кадрів у підрядників через війну та ускладненням тендерних процедур порівняно з початком вторгнення. Хоча керівництво підприємства запевняє, що фінансовий ресурс для робіт у бюджеті наявний.
Часто мешканцям доводиться буквально виборювати початок ремонтів. Яскравий приклад – будинок на вулиці Олени Теліги, 7, де протиаварійні роботи стартували лише днями. Це стало можливим тільки після публічного розголосу проблеми з нарахуванням комунальних платежів у фактично нежитловій будівлі та тиску через медіа.
Система управління відбудовою залишається незмінною: КП “Житлоінвестбуд-УКБ” підпорядковується Департаменту будівництва, який очолює Борис Работнік. Загальний нагляд за відновленням здійснює заступник голови КМДА В’ячеслав Непоп. Останній керував профільним КП протягом 16 років і, за даними джерел, досі зберігає вплив на його діяльність. Попри тривалий політичний шлях у Київраді, діяльність Непопа неодноразово супроводжувалася критикою та звинуваченнями у корупційних зловживаннях під час реалізації будівельних проєктів у столиці.
